Закарпатське Ельдорадо: дійсність чи містифікація?

Золотоносні руди Закарпаття. Про це золото багато говорилося, але ще більше придумано. Правди у всіх розповідях-легендах було стільки, скільки самого металу в природі — кілька грамів на тонну руди.

Реальне золото Закарпаття

Перші історичні свідчення про золото в Карпатах відносяться до початку нашої ери, коли даки за період із 106 по 271 рік добули там біля 190 тонн металу. А археологічні розкопки, проведені в Карпатах ( на територіях Румунії та України) під керівництвом професора Ужгородського національного університету Едуарда Балагурі свідчать, що активний видобуток золота вівся в цьому регіоні і в Х-ХІ століттях нашої ери. І навіть у ХІХ столітті на території Австро-Угорщини (Марамороський повіт) видобуток золота не був екзотичним заняттям. Наприклад, у селі Тернівці місцевими жителями був створений “Гірничовидобувний союз” для кооперації зусиль у видобутку цього дорогоцінного металу.

Сучасна історія закарпатського золота починається в повоєнні роки, коли в 1945-1947 роках в Берегівському, Рахівському та інших районах області працювала прислана з Москви геологорозвідувальна експедиція. В 1950-1955 роках геологи Львівської геологорозвідки під керівництвом В.Чулочникова і Т.Саксеєва знайшли шліхове золото у верхній та середній течіях рік Білий і Чорний Черемош… І, нарешті, в 1969-му львівські геологи почали проводити в цьому районі спеціальні пошукові роботи промислового золота.

Перші кроки з видобутку власного золота були зроблені в незалежній Україні в 1995-1996 роках, коли на підставі постанови Кабміну України №347 від 16 травня 1995 року “Про освоєння Мужіївського родовища золотополіметалевих руд” Міністерство промисловості України розробило техніко-економічне обгрунтування і створило дирекцію з будівництва державного золотополіметалевого комбінату. Для цього в Державному бюджеті на 1996 рік передбачалося виділення 28,4 млн. гривень, але через відсутність коштів у серпні цього ж року всі роботи були призупинені. І тільки в 1998 році після створення Державної акціонерної компанії “Українські поліметали” почалося реальне освоєння Мужіївського родовища.

Про компанію “Українські поліметали”

Державна акціонерна компанія “Українські поліметали” була створена на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 28 березня 1998 року і внесена в Державний реєстр підприємств 16 червня цього ж року. Головна ціль створення компанії — здійснення державної програми “Золото України”. Заснували її Міністерство промислової політики України, Державний комітет України з геології та використання надр і Фонд державного майна України. Оголошений і оплачений статутний фонд ДАК “Українські поліметали” складає 616 млн. гривень. В статутний фонд компанії були передані пакети акцій гірничозбагачувальних комбінатів — Полтавського, Орджонікідзенського, Марганецького, Іршанського, Вільногорського, а також Львівського ювелірного заводу і деяких спеціалізованих геологорозвідувальних і будівельних підприємств. Голова правління компанії — Олександр Притика. Часто бував на Закарпатті в процесі введення в дію рудника і збагачувальної фабрики і перший заступник голови правління Геннадій Веселовський.

В 1998-1999 роках робота з реалізації державної програми “Золото України” велась компанією в двох напрямках — будівництво першої черги рудника і пошук варіантів промислового вилучення золота з руди Мужіївського родовища. Це було дуже складно. Тому що тільки для пускового комплексу поліметалевого рудника (потужністю 60000 тонн руди на рік) необхідно було побудувати два промислові майданчики, розвантажувальну естакаду, електровозне депо, головну вентиляційну установку, компресорну станцію, насосну станцію, а ще — прокласти понад три кілометри горизонтальних розробок, оснащених трубопроводами для подачі води і повітря, і змонтувати електричне і механічне устаткування гірничих виробіток.

Незважаючи на обмежені фінансові ресурси, будівництво рудника було завершене в березні 1999 року. І він був прийнятий в експлуатацію державною комісією.

Складніше було вирішувати питання вилучення золота на потужностях вітчизняних підприємств, зокрема Придніпровського хімічного заводу. Перші 3800 тонн руди, яка містила золото, були відправлені компанією в Дніпродзержинськ на дослідно-промислову переробку. Але недосконалість технологічного процесу не дозволила отримати в 1998 році перше промислове золото. Через це, а також через високу вартість перевезення руди на відстань понад 1200 км, керівництво ДАК “Українські поліметали” було вимушене переглянути бізнес-план освоєння родовища. Пізніше прийняли рішення відносно будівництва безпосередньо на руднику модульної збагачувальної фабрики з використанням класичного гравітаційного способу збагачення руди, удосконаленого за технологією компанії “Intertech Corp.” (США).

В проекті була передбачена установка концентраторів “Cneison” (гравітаційне збагачування) і апаратів “Gemini” (доведення концентратів шліхового золота). Такий промисловий цикл дозволяв не тільки вилучати з породи не зменш 80% золота, але й відповідав найбільш жорстким екологічним вимогам. Крім того, модульний варіант дозволяв у подальшому дообладнати фабрику додатковим устаткуванням для більш повного вилучення металів із руди і відходів (шламів) за допомоги нових технологічних блоків. Кінцевий продукт фабрики — сплав Доре (сплав золота, срібла, інших супутніх металів).

Для здійснення проекту залучалися не лише відомі іноземні фірми, але й українські підприємства. Наприклад, весь цикл попередньої підготовки руди був укомплектований виключно вітчизняним устаткуванням, всі проектні і будівельно-монтажні роботи виконані українськими підрядчиками. Афінаж золота (розділення металів сплаву Доре і очищення) проводився не тільки за кордоном, але і на підприємстві “ДніпроВДМ” (Дніпропетровськ).

Після афінажу золото продавалось Національному банку і Міністерству фінансів України, які мали першочергове право на придбання продукції.ДАК “Українські поліметали”. Передбачалось, що і комерційні банки , які мають ліцензію НБУ на торгівлю банківськими металами , і українські ювелірні заводи будуть зацікавлені в українському золоті із закарпатським відблиском.

Для здійснення проекту з будівництва золотозбагачувальної фабрики на загальних зборах ДАК “Українські поліметали” було прийняте рішення про створення ЗАТ “Закарпатполіметали”. Його акціонерами виступили ДАК “Українські поліметали”, ЗАТ “Українська іноваційно-фінансова компанія”, Закарпатська облдержадміністрація і райдержадміністрація Берегівщини. Залучення необхідних інвестицій забезпечили стратегічний інвестор проекту — ЗАТ “Українська інноваційно-фінансова компанія”.

До вересня 1999 року збагачувальна фабрика, здатна переробляти до 150-200 тис. тонн руди на рік була побудована. На 1 жовтня добули 10500 тонн руди.

Перспективи закарпатського Ельдорадо

ДАК “Українські поліметали” в 1999-2000 роках ввела в експлуатацію другу чергу рудника, а також почала на фабриці переробку руди з родовища “Сауляк” Рахівського раойну. Де раніше по-хижацькому, не турбуючись про майбутнє цих гір і жителів , вела видобуток компанія “Тукурінгра”. Крім того, “Українськими поліметалами” детально вивчалися матеріали стосовно шести родовищ золота Українського кристалічного щита. На жаль, інвестиції в ці проекти залучити не вдалося. На Мужіївському родовищі теж видобуток упав майже до нуля.

І виникає питання: чи виправдались на даний час всі ті бюджетні фінансові ін’єкції?

Зіскакування з поїзда під назвою “Закарпатське Ельдорадо” підтверджується тим фактом, що 93, 67% акцій компанії “Закарпатполіметали” передаються нині “Українськими поліметалами” Держкомприродресурсам. Крім того, від “Українських поліметалів” повинні вилучитися майнові права на геологічну інформацію про золоторудні родовища. Про це гласить розпорядження Кабінету Міністрів від 21 червня цього року “Деякі питання підвищення ефективності державного управління в сфері надрокористування”, згідно з яким Міністерству промислової політики будуть передані функції з управління 100 відсотками акцій державної компанії “Українські поліметали”. Кабмін також вирішив провести незалежну експертну оцінку пакетів акцій та інших корпоративних прав, які належать “Українським поліметалам” в статутних фондах господарських товариств. Із статутного фонду “Українських поліметалів” також повинно було вилучитися майно київського заводу “Ізумруд”, Львівського ювелірного заводу, Вінницького заводу “Кристал” із перетворенням цих підприємств у державні. Згідно постанови уряду, майно дочірніх підприємств “Бурштин”, “Бурштинові копальні” і “Укрбурштин” повинне теж вилучитися зі статутного фонду “Українських поліметалів” із перетворенням їх у держпідприємства і передачею Державному комітету природніх ресурсів.

У вересні 2003 року головний золотодобувник, голова правління компанії “Українські поліметали” Олександр Притика заявив про бажання своєї ДАК приєднати до себе найбільшого виробника двоокису титану — державну компанію “Титан” (Вірменськ, Крим) і зосередитися вже на титановому бізнесі.

Не вийшло би лише з титаном, як із закарпатським золотом: багато грошей на маленьке ніщо. В управлінні промисловості Закарпатської ОДА збентежено сповістили, що про стан справ на Мужіївському родовищі наразі нічого не знають.

Василь ЗУБАЧ.

З компанії „Українські поліметали» вилучено підприємство „Закарпатполіметали”
Ужгород. 93,67% акцій компанії "Закарпатполіметали" будуть передані “Українськими поліметалами” Держкомприродресурсів
З початку року у Мужієвській копальні на Закарпатті вже виплавлено 36 кг чистого золота
На Мужіївському золотополіметалевому руднику планують видобувати 234 кг золота на рік