Закарпатське КРУ виявило порушень майже на 7,2 мільйонів гривень

На жаль, час від часу зростають у нашій державі масштаби порушень фінансово-бюджетної дисципліни. Оскільки ця ланка відіграє особливе значення в життєдіяльності країни, уряд неодноразово вживав різноманітних заходів для поліпшення ситуації. Тим не менше, результати перевірок, проведених на об’єктах державного сектору економіки, ще раз засвідчили про неконтрольованість цих структур. Навіть більше того: масштаби порушень порівняно з минулим роком зросли. Так, за дев’ять місяців цього року в Закарпатській області виявлено порушень, які призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів держави, на загальну суму майже 7,2 млн. грн. Ця цифра у 2,5 рази перевищує показники аналогічного періоду минулого року. На жаль, такі масштаби порушень засвідчено не тільки перевірками підприємств-монополістів державного сектору економіки (які раніше контрольно-ревізійною службою не контролювалися), а й перевірками використання бюджетних коштів. У чому причина такого плачевного стану речей та що потрібно зробити, аби кардинально змінити ситуацію, ми спробували з’ясувати у заступника начальника КРУ в Закарпатській області Михайла ФЕДАКА.

— Михайле Миколайовичу, то які причини таких масштабних фінансових порушень?

— Перш за все потрібно говорити про те, що на сьогодні практично відсутній внутрішній фінансовий контроль. Мова про те, що нині ж фактично існує послідуючий (сугубо фіскальний) контроль, а він не дозволяє серйозно говорити про ефективність нашої роботи.

Тобто, традиційні ревізія та перевірка акцентують увагу на виявленні порушень і порушників, тобто вивчаються наслідки. А варто б сконцентрувати зусилля на визначенні системних недоліків, що призводять до них, тобто причин.

З іншого боку, відсутність оцінки системи внутрішньогосподарського контролю, яку повинен створити керівник державного підприємства, не дає реальну, оперативну картину його діяльності та можливість своєчасного попередження правопорушень. У поточному році наші контролери-ревізори набули значного практичного досвіду щодо контролю за діяльністю підприємств державного сектору економіки. І це ще раз глибоко переконало про необхідність запровадження в державі повноцінного та системного фінансового контролю за використанням коштів та майна суб’єктів господарювання з часткою державної та комунальної власності.

— А чому ж служба не має права здійснювати такий контроль? Здається, було б логічно покласти на неї такі функції…

— Насправді сьогодні можна говорити, що багаторічні наполегливі намагання Служби закріпити за нею право повноцінно перевіряти законність та ефективність використання державного майна всіма суб’єктами господарювання, стають реальністю. Верховною Радою України 1 листопада цього року прийнято Закон „Про управління об’єктами державної власності”, який надав право службі проводити державний аудит суб’єктів господарювання державного сектору економіки, проводити позапланові ревізії та перевірки за дорученням Кабінету Міністрів. Закон також передбачив участь представників ГоловКРУ у ревізійних комісіях господарських товариств, в яких корпоративні права держави перевищують 50 %.

Окрім того, 3 листопада в першому читанні народними депутатами схвалено проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного та комунального майна)" (реєстр. № 7282), прийняття якого забезпечить подолання ряду проблем чинного законодавства та остаточно закріпить право органів ДКРС на здійснення державного аудиту у фінансовій сфері.

Звичайно, вищеназвані закони надають додаткові для Служби повноваження, тому вже сьогодні важливо визначитися: як їх якісно реалізувати, адже служба взяла на себе відповідальність по розробці механізмів та практичному запровадженню принципово нових засад державного фінансового контролю. Про перспективи цього напрямку хотілось би зупинитись конкретніше та почути ваші думки при обговоренні.

— Михайле Миколайовичу, чи передбачаєте ви якісь проблеми при виконанні контролерами-ревізорами цих нових функцій?

— Так, справді, проблем є чимало. Головною проблемою у здійсненні органами ДКРС державного внутрішнього фінансового контролю за фінансово-господарською діяльністю державних підприємств є відсутність повноцінних повноважень на здійснення такого контролю та інші проблеми нормативно-правового характеру. Друга група проблем у цьому питанні пов’язана з необхідністю вдосконалення організаційної структури органів Служби. І, що також надзвичайно важливо, доводиться говорити сьогодні про недостатню готовність працівників органів ДКРС до здійснення контролю за діяльністю державних підприємств. Але я сподіваюся, що ці проблеми незабаром будуть розв’язані шляхом законодавчого забезпечення, проведенням організаційно-структурних змін та кадровим забезпеченням.

— Якщо можна, двома словами про те, яким же буде контроль за фінансово-господарською діяльністю державних підприємств?

— Пропонується визначити три типи фінансового контролю за фінансово-господарською діяльністю державних підприємств: посилений, звичайний та епізодичний. Якщо коротко, то слід сказати таке.

Епізодичний фінансовий контроль здійснюватиметься органами ДКРС лише у формах ревізії (перевірки) виключно за ініціативою (дорученнями) державних органів (у т. ч. правоохоронних), на підставі рішень суду та в інших передбачених законодавством випадках. Епізодичний контроль не містить жодних вимог щодо систематичності та проводитиметься виключно на суб’єктах господарювання з часткою держави менше 50 %.

Посиленому фінансовому контролю піддаватимуться державні підприємства та корпоратизовані суб’єкти господарювання з часткою держави понад 50 %, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; такі, що займають монопольне становище на ринку хоча б за одним видом продукції (робіт, послуг); а також корпоратизовані суб’єкти господарювання з часткою держави 100 %.

І звичайний фінансовий контроль. Він передбачає систематичний державний аудит ефективності фінансово-господарської діяльності державного підприємства або ж ревізію всієї або окремих питань його фінансово-господарської діяльності, що можуть здійснюватися органами ДКРС виключно за ініціативою державних органів, на підставі рішень суду та в інших передбачених законодавством випадках. До речі, звичайний фінансовий контроль застосовуватиметься щодо діяльності всіх інших державних підприємств, крім тих, щодо яких здійснюватиметься посилений та епізодичний фінансовий контроль.

— З якого часу починається ця робота?

— Запровадження в практику роботи органів ДКРС державного внутрішнього фінансового контролю передбачається в три етапи: І етап стартує з наступного року і третій повинен завершитися у 2012-му.

— Михайле Миколайовичу, чого очкує ДКРС від такого контролю?

— Аудит ефективності фінансово-господарської діяльності здійснюватиметься з метою оцінки рівня господарювання підприємств державного сектору економіки, дотримання ними принципів цільового використання державного майна та пошуку резервів підвищення ефективності їх господарювання загалом.

Буде вчинено, приміром, оцінку ефективності використання активів, формування доходів, витрат та результатів діяльності підприємств, виконання фінансових та бізнес-планів підприємств тощо. Планується, що аудитори визначатимуть фактори, які негативно вплинули на кінцеві фінансові результати діяльності підприємств, а також готуватимуть обґрунтовані пропозиції для підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств.

Прес-служба КРУ в Закарпатській області.
В Мукачево разоблачена финансовая афера на сумму почти 3,5 млн.грн
Морозивний міраж, або Чому в закарпатських Ратівцях і Часлівцях на цукровий діабет хворіють …миші
Закарпатський туризм: КРУ перевірило ефективність використання бюджетних коштів