Завдяки фінансовій підтримці влади Закарпаття у краї цьогоріч вже вийшло 25 книг, робота над ще сімома — на стадії завершення

Добігає кінця 2007-ий, оголошений Віктором Ющенком Роком української книги. На президентський указ активно відгукнулися й закарпатці. Цьогоріч, вважають фахівці, у гірському краї стався справжній прорив у книговидавничій справі. Прокоментувати ситуацію кореспондент УКРІНФОРМУ попросив начальника управління інформації та зв'язків із громадськістю облдержадміністрації Віктора ДРОГАЛЬЧУКА.

- Цьогорічні здобутки справді радують,- визнає він.- Упродовж 2007-го в області вийшло з друку близько 300 назв книг /порівняймо: у 2002-му було 175 назв/. Найкраще попрацювали видавництва "Карпати", ВАТ "Видавництво "Закарпаття", "Гражда", "Мистецька лінія", "Карпатська вежа", поліграфцентр "Ліра", Ужгородська міська друкарня, підприємство "Патент" та інші.

Нашому прориву в книговидавничій справі, продовжує Віктор Дрогальчук, сприяла увага до цієї справи з боку обласної влади. Рік тому облрада затвердила Програму підтримки засобів масової інформації, видань творів закарпатських авторів та розвитку галузі на 2007 рік. Намічені заходи були скеровані на краще забезпечення населення області українською книгою, її пропаганду, зокрема творів місцевих авторів. На це виділено близько півмільйона гривень.

За рахунок згаданої Програми цьогоріч вже вийшло 25 книг, завершується робота над ще сімома. Зокрема, випущено знакове видання - фотоальбом європейського рівня "Глюк Гаврило Мартинович. Живопис. Графіка". Книга виготовлена у Києві за сприяння глави Секретаріату Президента України Віктора Балоги, голови ОДА Олега Гаваші. Тираж фотоальбому - дві тисячі примірників. Частину накладу передано Міністерству закордонних справ України та організації, яка обслуговує дипломатичний корпус у Києві, решту - бібліотекам та творчим спілкам нашого краю. Можемо пишатися і книгами "Перед лицем твоїм. Закарпатский іконостас" Михайла Приймича, "Лікарські рослини Карпат" професора Василя Комендаря та іншими. Вийшли у світ і такі примітні видання, як "Від пісні до жарту" Юрія Керекеша, "Осінні тополі" Ласла Балли /угорською мовою/, "Може, в Лету не кане ім'я" Юрія Шкробинця, "Кого я знав, кого люблю" Василя Густі, "Гуцульський Париж" Василя Кухти", "Педагогічні твори" Августина Волошина та інші.

Завершується робота над книгами "Щоденник" Михайла Бабидорича, обласна премія якого щороку присуджується кращим газетярам. На виході - твори відомого поета, лауреата Шевченківської премії Петра Скунця: до кінця року вийдуть два перші томи, а в 2008-му - інші. Незабаром побачать світ і "Казки Закарпаття", зібрані колись відомим закарпатським фольклористом Петром Лінтуром, а також фундаментальна книга "Виноград і виноградарство". Щойно вийшли з друку і дитячі видання - "Таємниці зелен-дивосвіту", "Розповіді про Піціка, який живе в Ужгороді" та інші. Різноманіття видань цілком відображає стан літературного процесу в області, хоча це й не є головною нашою метою. Згадана Програма розрахована на те, аби видати книги, що становлять суспільний інтерес, зокрема, історичну, краєзнавчу, фахову літературу.

До речі, зауважив Віктор Дрогальчук, обласна держадміністрація розробила план заходів з проведення Року української книги, який передбачав популяризацію української книги в закладах освіти, культури, місцевих ЗМІ, підтримку видання книг закарпатських авторів. Помітну роль у пропаганді української книги відіграє і щорічна виставка-ярмарок "Ужгородський книжковий Миколай", яка недавно, вже ушосте, відбулася в обласному центрі Закарпаття.

Книги до видання за кошти обласного бюджету рекомендує спеціальна експертна рада - дорадчий орган при голові обласної держадміністрації. До друку рекомендуються передусім книги до пам'ятних і знаменних дат в історії нашої держави, авторів-ювілярів, членів Національної спілки письменників України, літераторів, які свого часу зазнали репресій і були незаслужено забуті. Координацію виконання Програми підтримки засобів масової інформації, видань творів закарпатських авторів та розвитку галузі на 2007 рік покладено на наше управління, яке є також головним розпорядником коштів на ці цілі. До речі, згадані вище книги не підлягають продажу, автори не отримують гонорар: видання поповнюють бібліотеки краю, зокрема, книгозбірні навчальних закладів, творчих спілок, громадських організацій і т.д.

Станом на кінець листопада ц.р. на видання книг за обласні кошти витрачено близько 470 тисяч гривень /за весь минулий рік було освоєно 138 тисяч гривень/. Звичайно, ми могли видати менше книг, але більшими тиражами, та не пішли на це, оскільки книжка, навіть видана малим накладом, - це все-таки книжка, зафіксована пам'ять.

Були й проблеми. Книговиданню в області шкодить подорожчання паперу, поліграфічних послуг. У нас мало грамотних технічних редакторів, коректорів, літредакторів. Та й поліграфічна база в області поки що слабка. Якщо, приміром, у Києві одна книжка виготовляється тиждень-два, то у нас - і півроку. Поки що в поліграфію області не прийшов потужний інвестор, що також гальмує процес поступу книги до читача.

Сподіваюсь, сказав на завершення розмови начальник управління інформації та зв'язків із громадськістю ОДА, наступний рік буде ще сприятливіший для української книжки, і "книжковий прорив" на Закарпатті триватиме.

Ярослав Ядловський, УКРІНФОРМ
ПІСЛЯМОВА. "Ужгородського книжкового Миколая" більше не буде?
13 найкращих закарпатських книжок отримали відзнаки конкурсу "Мистецтво книги"
У місцевих видавництв і ЗМІ Закарпаття "забрали" півтора мільйони гривень
У Мукачеві побачили світ три нові книжки — про політв'язнів, сенс життя та красу Карпат