Заява Закарпатської організації НСНУ

Тенденція перефарбування у помаранчеву барву вже стала справжньою проблемою. Тим, хто ще не так давно жертвував своїм добробутом, спокоєм, а часом і життям заради розбудови нової, демократичної, вільної від олігархічно-кланового режиму України, нині стає тісно під дружнім натиском вчорашніх "блакитних", що дружними шеренгами рушили під оранжеві знамена Віктора Ющенка. Варіанти запису у помаранчеві залежать від особистої фантазії претендентів: від елементарного копіювання посвідчень учасника Помаранчевої революції до цинічної здачі своїх колишніх соратників. Народний депутат Сергій Ратушняк завжди вирізнявся серед своїх колег з колишньої прокучмівської більшості у парламенті України неординарністю (а часом і неадекватністю) дій і вчинків. А тому обрав власний неповторний шлях перефарбування – через відкритий лист до Президента України Віктора Ющенка. "Всі чотирнадцять років новітньої історії України я був "помаранчевим" – це цитата із зазначеного опуса пана Ратушняка, яка, вочевидь, не потребує коментарів. А особливо для тих, хто близько знайомий з Сергієм Миколайовичем – людиною, котра за кілька років перебування у вищому законодавчому органі України встигла змінити п’ять (!) фракцій, починаючи з лазаренківської "Громади" і закінчуючи "Регіонами" Віктора Януковича. І чомусь завжди політичні стежки пана Ратушняка вели не в напрямку некомфортної опозиції. Виняток був лише раз, коли після наполегливих переконань колег-нардепів від Закарпаття Сергій Миколайович вступив до парламентської фракції "Нашої України". Ненадовго, менш ніж на два місяці. І понині нардеп-перебіжчик вважає це своєю політичною помилкою: "При всей моей симпатии к Ющенко ошибкой были вход и двухмесячное пребывание (у фракції "Наша Україна" – авт.)" (газета "РІО", 3 січня 2004 року).

Чого шукав "блудний" політик у всіх тих політичних метаннях? Кращої долі для закарпатців, чиї інтереси мав би відстоювати у парламенті? Навряд, бо саме такого роду діяльності бракує в парламентській діяльності нардепа Ратушняка, більш відомого скандальними політичними і навіть геополітичними заявами з парламентської трибуни і газетних сторінок. За його власним зізнанням, у такий спосіб він прагнув зберегти робочі місця для десятків працівників ужгородського ринку "Спедітор" та низки інших підприємств, на які "наїхала" тодішня есдеківська влада Закарпаття. От тільки забув згадати Сергій Миколайович, що він був співзасновником, а по суті власником того базару і тих підприємств. Отакий специфічний альтруїзм!

Відкритий лист Ющенку не став чимсь новим у епістолярній творчості Сергія Ратушняка. До того він уже не раз і не двічі в аналогічний спосіб звертався до його попередника на президентському посту – Леоніда Кучми, прихильність до політичного курсу якого неодноразово декларував. І за рядками кожного з тих послань, в яких послідовно і методично лаялася обласна влада Закарпаття, незалежно від того, хто саме займав головне крісло краю, виразно звучала і звучить одна тема: я, і тільки я можу гідно представляти ваші, дорогий Президенте, інтереси на Закарпатті. Виняток, знову ж таки, було зроблено лише раз – стосовно тодішнього керівника краю Геннадія Москаля. Але не тому, що Сергій Миколайович відчував неймовірну симпатію до Геннадія Геннадійовича. Все значно банальніше: до свого призначення на посаду керівника Закарпатської ОДА генерал Москаль займав ключові посади в системі Міністерства внутрішніх справ, зокрема і як керівник закарпатської міліції. А тому добре знав, у який спосіб "переконати" Ратушняка – "вічного революціонера" з не зовсім чистим минулим – любити себе.

Закономірно, що нинішньою перепоною на шляху Сергія Ратушняка в десятирічному здобутті головної політичної вершини Закарпаття став теперішній керівник краю і голова обласного осередку "Народного Союзу Наша Україна" Віктор Балога. І якщо ще півроку тому Сергій Ратушняк позиціонував його в абсолютно позитивному контексті як безсумнівного (але поряд із собою, звичайно) політичного лідера Закарпаття, то тепер все відбувається з точністю до навпаки. Причому в звичному для себе стилі поведінки Сергій Ратушняк не перебирає ні словами, ні фактажем.

Віктор Балога довго не реагував на спрямовані в його бік потоки бруду. Останньою краплею стали два розлогі інтерв’ю Сергія Ратушняка закарпатським газетам "Паланок" та "Неділя", які вже не містили майже нічого, окрім прямих образ на адресу голови ОДА. Як наслідок, Сергій Ратушняк став відповідачем у двох судових позовах Віктора Балоги. А за фактом появи наприкінці минулого тижня в підпорядкованих Ратушняку газетах "відкритого листа" Президентові Віктор Балога звернувся вже в прокуратуру. І, коментуючи ситуацію для закарпатських ЗМІ, констатував: "Це арія з тієї ж опери. Ця людина вже десять років поспіль спить і бачить себе в кріслі голови ОДА. І на шляху досягнення цієї мети не гребує жодними засобами. Аби припинити потік цієї брехні, я особисто звернувся до прокурора області з проханням відкрити кримінальну справу по факту публікації і перевірити наведені в ній звинувачення. У разі, якщо вони не підтвердяться, вжити заходів щодо захисту честі, гідності та ділової репутації мене як голови ОДА".

"Відкритий лист" Ратушняка умовно адресовано Президентові. Умовно, бо за недовгий час перебування цієї людини в парламентській фракції "Нашої України" Віктор Ющенко сповна пізнав ціну його слів і вчинків. Справжнім адресатом нардепа-письменника є прості закарпатці. І чим більше брехні буде вкладено у вуха людей, що не розбираються у всіх тонкощах політичної поведінки, тим легше, на думку Сергія Ратушняка, йому буде вскочити в потяг виборів 2006-го року. Цього разу в складі Народної партії Володимира Литвина, закарпатський осередок якої він очолює віднедавна.

www.razom.org.ua
Сергій Ратушняк надіслав Відкритого листа Віктору Ющенку