ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Підбірка веселих новорічних історій, які піднімуть вам настрій.

    23 квітня 2024 вівторок
    41 переглядів
    Щоб Новий Рік зустріти із посмішкою

    Здається, тільки нещодавно ми помирали від літньої спеки, а сьогодні вже кутаємось в теплі пальто і радіємо першому снігу. Та й до Нового Року залишився лише місяць, пролетить — і не помітиш. А пам’ятаєте, як у дитинстві ми чекали цього свята тижнями? І це передчуття робило свято ще більш дивовижним. Щоб уже зараз зробити настрій трішки новорічним, ми починаємо серію передноворічних публікацій, і перша з них присвячена веселим історіям, які відбувалися, відбуваються, або могли статися під Новий рік.

    1. Приходить на пошту листа з адресою «Дідові Морозу». Працівники пошти його відкрили і читають:

    «Здрастуйте, Дідусю Мороз! Пише тобі Діма. Я живу в дитбудинку. У нас зима, Новий рік, але я на вулицю вийти не можу, тому що у мене немає теплої шубки, рукавичок, шапочки та валянок. Дідусю, пришили мені будь ласка шубку, шапочку, валянки і рукавички».

    Ну, листоноші розплакалися, скинулися, хто скільки міг, купили шубку, шапочку і валянки, на рукавички вже не вистачило. Вирішили відправити без рукавичок. Через деякий час знову приходить лист Дідові Морозу від Діми:

    «Спасибі, дідусю, за шубку, валянки і шапочку! А рукавички не дійшли, напевно, ці сволоти на пошті витягли…»

    2. Дід Мороз:

    — Здрастуйте, дорогі діточки! Ми зі Снігуронькою приїхали до вас з самої Півночі. Для початку у нас запланований конкурс віршів. Ви будете читати вірші, а переможе той, хто першим принесе штопор.

    3. Середина грудня. Лежить на старому дивані в квартирі з обдертими шпалерами безробітний актор. Роботи немає, грошей немає. Лунає телефонний дзвінок:

    — Доброго дня, турбуємо вас з приводу зйомок. Ми вам пропонуємо знятися в Голлівуді, у Спілберга. Роль, щоправда, не головна, головну грає Роберт Дауні, але теж серйозна. Гонорар п’ятсот тисяч доларів плюс відсотки від зборів. Вашою партнеркою буде Анджеліна Джолі, проживання на весь період зйомок вам оплачується в найкращому готелі Лос-Анджелеса. Ну як, згодні?

    Актор, заковтнувши слину:

    — Згоден.

    — От і добре, зйомки з 25-го грудня, ми вам висилаємо запрошення, оформлюйте візу.

    — З 25-го?! Ой, ні, вибачте, я не можу, у мене ялинки…

    4. Ізраїль, Новий рік, сім’я сидить за святковим столом. Зі столу повільно падає виделка. Батько сімейства, перекидаючи стіл, ловить її в сантиметрі від підлоги.

    — Фух, слава Богу, більше ніяких гостей не буде.

    І тут в кімнату вбігає донька:

    — Тато, тато! Там тітка Соня в ліфті застрягла!

    5. Чоловік приходить до психоаналітика:

    — Лікарю, у мене все асоціюється з сексом …

    — Так, давайте перевіримо. Ну, наприклад, сонце?

    — Ну, таке ж гаряче і палке.

    — А горілка?

    — Так само швидко закінчується.

    — А Новий рік?

    — Ну, це вже зовсім просто. Спочатку довго до нього готуєшся, а коли він настає, то тупо хочеться спати…

    6. А скажіть: ось Санта Клаус існує? А то мама каже, що так, а дружина сміється…

    7. Оголошення в магазині:

    «Шановні покупці! На третьому поверсі нашого магазину проводиться передноворічний розпродаж фальшивих ялинкових іграшок. Ціни знижені на 70%».

    Натовп біжить на третій поверх, там біля прилавку вже повно народу, всі здивовано розглядають іграшки.

    — Пробачте! — Нарешті не витримує хтось. — А що таке фальшиві ялинкові іграшки, і чим вони, власне, відрізняються від справжніх?

    Продавець – молодий чоловік інтелігентного вигляду — пояснює:

    — А ось, подивіться — на вигляд вони як справжні, так?

    І додає сумно:

    — Але радості від них ні-я-ко-ї…

    8. Передноворічна вечірка в офісі фірми. Всі вже випили, потанцювали, а особливо продвинуті усамітнились… Із закутка чути голоси двох молодих співробітників:

    — Ах, Коля, Коля… ще ніколи мені з тобою не було так добре. Напевно, це тому, що скоро свято?

    — Ні, — зніяковіло відповідає молодий чоловік, — скоріше тому, що Я — не Коля.

    9. Одного чоловіка звільнили з роботи напередодні Нового року. Дружина від нього пішла, забрала дітей та речі. Залишився один — без сім’ї, грошей, роботи. Прокидається 31 грудня в порожній квартирі і думає «навіщо мені таке життя». Бере мотузку, стає на стілець, і тільки-но збирається накинути мотузку на люстру, як у двері ввалюється п’яний Дід Мороз. Дивиться на нещасного і питає:

    — Що це ти там робиш?

    — Так життя – просто жах, не можу я більше, набридло!!! Вирішив ось…

    — Ну, якщо ти все одно на стільці, розкажи хоч віршик, чи що…

    10. Стукіт у двері.

    — Хто там?

    — Дід Мороз.

    — А чи не брешеш?

    — Вік волі не бачити…

    11. Чим зайнятись у Новий Рік?!

    Спитайте у друга:

    — Вінні Пух — свиня чи кабан?

    І насолоджуйтеся… 90% відповідають, що — свиня, хоча правильна відповідь — ведмідь.

    12. Сподобалися вашому синові новорічні подарунки?

    — Ой… Розбив синочок всі подарунки… і машинку, і танк, і ялинку розбив, і всі іграшки на ялинці…

    — І мій подарунок розбив?

    — Та ні, ваш молоточок цілий.

    13. 19 серпня…

    — Скажіть, а чисто теоретично ялинка може сама піти?..

    14. У нас з друзями є традиція, щороку 31 грудня ми ходимо… А от 1 січня вже ні…

    15. Jingle Bell, Jingle Bell… Веселий час — святвечір. Особливо для Санта Клауса: місіс Клаус спалила різдвяне печиво, ельфи вимагають понаднормові і не роблять іграшки, а олені в обід так насвяткувались, що розбили сани. Санта рве бороду від злості:

    — Святвечір вже на дворі, подарунки не готові, печиво у смітнику, і цих рогатих алкоголіків тепер не розбудиш! А де вештається Маленький Янгол? Три години тому відправив засранця за ялинкою!!!

    Відчиняються двері і ввалюється Маленький Янгол:

    — Чуєш, діду, а куди ж ми дерево запхаємо?

    З тих пір і пішла традиція саджати на верхівку ялинки маленького янгола.

    І правильно — грубіянити не треба літнім людям.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору