Швидка приватизація: підприємства хочуть роздати олігархам

Уряд збирається змінити законодавство щодо приватизації державних підприємств. Про це минулого тижня сказав прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Також він повідомив, що незадоволений роботою Фонду Держмайна й ходом приватизації.
"Приватизація має стати конкурентною", — наголосив Гройсман.

Останні кілька місяців очільник уряду достатньо часто говорить про важливість приватизації. В середині березня підкреслив, що це питання №1 для України, на початку весни — що тисячі державних підприємств не можуть ефективно керуватися державою, тому їх треба продати. Торік заявляв, що кількість держпідприємств у нашій країні у 15 разів більше, ніж доцільно було б мати.

Які підприємства хочуть продати?
У планах уряду приватизувати до 2022 року 3,5 тисячі підприємств. В першу чергу збираються продати приватним власникам Одеський припортовий завод, обленерго, "Центренерго", "Укрспирт" і "Турбоатом", 10 морських і річкових торговельних портів, понад 20 вугільних шахт, більше 10 енергогенеруючих та енергорозподільчих компаній, Об'єднану гірничо-хімічну компанію, завод "Електроважмаш", підприємство "Сумихімпром" тощо. У 15 найбільших державних компаніях буде введено наглядову раду, щоб готувати їх до продажу.
Найкрупнішим комплексом для приватизації є Одеський припортовий завод. Він є одним із найпотужніших хімічних підприємств Європи. Виробляє аміак, рідкий азот, карбамід й інші речовини.
Підприємство було сполучено газовою трубою із Горлівкою і російським містом Тольятті. Паралельно із тим, як газ в Україні дорожчав, знижувалися обсяги виробництва на підприємстві. Його збиралася перепродати приватним власникам ще прем’єр Юлія Тимошенко. Однак Конституційний суд не дозволив.
Вартість Одеського припортового заводу 2015 року оцінювали у 500 млн доларів, зараз в уряді називають іншу цифру — 150 млн.
"Реальна ціна цього підприємства — один мільярд доларів. Його приватизація вписана у План співпраці із МВФ. Це підприємство ми маємо якнайшвидше продати", — каже порталу "Знай.ua" колишній голова Фонду держмайна України Олександр Бондар.
На його думку, навколо цього підприємства склалася абсурдна ситуація, яка зовсім не на користь Україні.
"Дуже цікаво виходить — Міжнародний валютний фонд протягом п’яти років дає Україні 17 мільярдів доларів і при цьому примушує продати нас підприємство, що коштує цілий мільярд, за 150 мільйонів. Фактично Україна втрачає понад 850 мільйонів доларів. Я не виключаю, що за цими умовами МВФ, наполяганням уряду в продажі Одеського підприємства стоять покупці — олігархи з України. Справа в тому, що завод хоч і збитковий, але перевалка аміаку, яку там роблять, коштує чималих грошей, тому приносить десятки мільйонів доларів на рік", — каже він.
За словами Бондаря, зараз — період зниження вартості такого типу підприємств. Якщо трохи почекати й інакше провести торги, то можна продати Одеський припортовий завод за його реальну вартість.
Подібна ситуація із підприємствами "Сумихімпром" й "Електроважмаш". Вони зараз значно упали в ціні. Але це не означає, що вона й надалі буде знижуватися. Хоча в уряді запевняють, що підприємства збиткові. Замість того, щоб приносити кошти, викачують їх із бюджету.
"Зараз переломний період в країні. У нас гривня девальвувала утричі, економіка пристосовується до нових умов. Бізнес шукає різні вигідні варіанти для себе. З Росією війна, практично вся торгівля зупинена. Звісно, що такий стан речей не сприяє доходам на жодному підприємстві у жодній сфері. Це ж саме можна сказати й про "Турбоатом". Вони в принципі зараз не можуть бути прибутковими. Але це не означає, що так буде й надалі", — впевнений експерт.
Щодо приватизації шахт, то їх треба продавати. Адже непроданими лишилися тільки найгірші об’єкти. Вони не стануть прибутковими без потужних фінансових вливань. В уряді для цього немає можливостей.
"Всі кращі шахти давно забрав Ахметов. А ці, що лишилися, тільки щороку падають у ціні. Падають, бо їх таких чимало лишилося, а реальних покупців фактично немає. Тобто пропозиція перевищує попит. Це ті підприємства, які треба швидше приватизувати", — пояснює він.

Чи виграє країна від "швидкої приватизації"?
За словами Володимира Гройсмана, основний пул підприємств приватизують до кінця вересня. Залучать понад 17 млрд грн від цього до державного бюджету.
Проводитимуть процедуру продажу, як і раніше, через аукціон. Потенційні власники пропонуватимуть свої суми — Фонд держмайна укладе угоду із тим, хто дасть більше.
Як кажуть представники влади, приватизація надасть можливість вирішити багато питань: позбутися збиткових підприємств, виконати умови співпраці із Міжнародним валютним фондом і залучити кошти до бюджету.
"Насправді фінансові вигоди від теперішньої приватизації будуть мізерними. Зараз найбільш сприятливий час для купівлі українських підприємств за безцінь. По-перше, активісти, активні депутати зараз доволі пасивні. Немає такого контролю за процесами приватизації, як були раніше. По-друге, сьогодні на продаж виставлено десятки банків і сотні підприємств. І є очевидним фактом те, що чим більше таких об’єктів виставили на продаж, тим вони будуть дешевші", — коментує Олександр Бондар.
Він не виключає, що така ситуація була створена штучно. Важливу роль у цьому зіграв і Нацбанк, який виставив банки на продаж.
"Іншими словами, нині створено всі умови для того, щоб наші олігархи купували підприємства за безцінь. Це не означає, що вони це робитимуть напряму. Нам скажуть, що купили іноземці через якусь компанію із Кіпру. Зазвичай працюють за такою схемою", — говорить експерт.

Як приватизація вплине на українців?
Частіше, коли йдеться про приватизацію підприємств, на перший погляд, здається, що простих людей це не стосується. Адже крупні промислові об’єкти коштують мільярди гривень, їхня діяльність і роль для більшості українців взагалі невідома.
Однак не варто недооцінювати приватизацію. Якраз першими, хто від неї постраждає, і будуть звичайні громадяни, що винаймають житло або мають своє.
"Більшість енергетичних компаній вже приватизовані олігархами. Тепер диктують тарифну політику і для влади, і для людей. Така тенденція може посилитися після приватизації ще частини обленерго. Насправді тут все просто: той, хто приватизує, хоче потім мати величезні прибутки, не дивлячись ні на що. Тому, коли цілі галузі опиняються у руках одного монополіста, доводити, що ціна на ті чи інші енергоносії мала б бути нижчою, практично нереально", — пояснює спеціаліст.
Але це не все, що відчує населення. Окрім підняття вартості на тарифи, невдовзі постане ще одна проблема. Оскільки коштів, залучених від приватизації, буде небагато, доведеться брати нові кредити й знову платити відсотки із бюджету України. Це означає, що податки громадян йтимуть не на розвиток країни, а на утримання мільярдних доларових боргів.