У закарпатському Неліпині виросла нова школа з мультимедійними класами

Першу школу на два класи в селі Неліпино, що поруч із Свалявою, відкрили 107 років тому. Потім всім селом зводили будівлю для середньої школи, яку здали в 1963 році. У тому корпусі, а також у пристосованих приміщеннях, що за Австро-Угорщини були конюшнями, неліпинські школярі вчаться донині.Та мучитися дітям і вчителям залишилося недовго - до кінця року має завершитися будівництво нової сучасної школи.



Просторе величезне приміщення, розраховане на 450 дітей, вже, можна сказати, виросло. Залишилося збудувати спортивний зал і навести лад усередині будівлі. Директор школи Надія Легеза не може нара-дуватися новій школі. Каже, коли односельчани побачили, якими темпами йде будівництво, планують переводити до школи дітей, які раніше вчилися в Сваляві.

Неліпино - старе і доволі велике село. Нині тут живе трохи менше 4 тисяч людей. До Неліпинської сільської ради входить також Сасівка, в якій немає середньої школи, тож у 10-й та 11-й класи сасівські діти ходять у Неліпино. Раніше, на початку 90-х, у сільській школі вчилося до 700 дітей, однак тепер їх тільки 270.

Спочатку планувалося, що нова школа буде відкрита до початку навчального року, але будівництво затяглося. У Неліпині сподіваються, що розпочати навчання в новому приміщенні зможуть уже з 2009-го. Школа буде розташована в центрі села, на місці колишнього дитячого табору обкому профспілки працівників культури «Ждимир». Вже зведено три поверхи основного корпусу і їдальню. Заплановано, що в новому навчальному закладі 5 кабінетів буде облаштовано сучасним мультимедійним обладнанням. Повністю будуть замінені меблі, зі старої школи нічого, крім комп'ютерного класу, директор школи забирати не планує.

«Раніше, коли було більше дітей, ми працювали в дві зміни, - каже Надія Василівна. - В останні роки через те, що дітей мало, в другу зміну в нас вчилися тільки два треті класи. Але вже тепер ситуація змінюється: люди хочуть віддавати дітей саме до нашої школи. Ми почали завозити обладнання, вже маємо три кабінети з муль-медійними комплексами - мультимедійні дошки, проектори, комп'ютери. Крім того, маємо одинадцять сучасних комп'ютерів, доступ до Інтернету. Тож діти мають можливість займатися не тільки на уроках інформатики, а й факультативно».

Першопочаткова вартість зведення школи планувалася на рівні 8,5 мільйона гривень, але через інфляцію будівництво обійдеться дорожче. Хоча темпи, відверто кажучи, вражають: у липні минулого року заклали перший камінь, а сьогодні основний корпус уже закритий, йдуть внутрішні роботи. До речі, поруч із новою школою добудовується і новий садочок, якого в селі давно не було. Тепер і школа, і садочок будуть в одному комплексі.

«Я дуже задоволена, що в школі буде більше дітей, - продовжує пані Легеза. - По-перше, збільшилася народжуваність. Якщо до сьомого маємо тільки по одному класові, то тепер уже починаємо набирати по два. По-друге, від нас забирали дітей свалявські перша, друга школи і гімназія. Ми поруч - між Неліпином і Свалявою навіть чіткої межі немає. Тому чи не всі діти з нижньої частини села ходили вчитися до міста. А тепер ми ще не закінчили навчальний рік, а вже 10 дітей з інших шкіл прийшли проситися до нас на навчання».

Територія, на якій розташована нинішня школа (місцеві мешканці називають її Квасом), - дуже цікава місцина. Із самої назви зрозуміло, що ця земля багата на мінеральні джерела. За розповідями старожилів, вся територія Квасу раніше була засаджена липами. Звідси й назва села. Люди ходили на липу, або, по-місцевому, - на липину, але в радянські часи закралася помилка, і селу дали назву Неліпино. А дехто робив помилки і писав навіть «Нелепино».

На території Квасу була бальнеологічна купальня «Братислава», яку, щоправда, за радянських часів використовували як колгоспний склад. Тут було дуже багато квітів, фонтани. Навіть працювали дві кухні - русинська і єврейська. Колись, кажуть у Неліпині, у Квас пани на каретах приїжджали навіть із Відня. Зараз відреставрували будівлю купальні, і, найімовірніше, коли школа переселиться в нове приміщення, тут облаштують зону відпочинку. Ця територія могла б приносити дохід селу, якби її використали так, як у Поляні, Голубиному чи Солочині.





Ярослав Світлик, "ФЕСТ", Свалявщина



UA-Reporter.com