Санта Клаус напередодні католицького Різдва побував в Угорщині

Вийшовши з літака, казковий гість із далекого північного краю Європи потрапив не в календарну зиму, а радше в прохолодну сіру осінь. Але це аж ніяк не засмутило місцеву дітвору, тому що з Дідом Морозом, як кажуть, завжди подорожує зігріте відчуття яскравого родинного свята.

І справді, вже з перших хвилин знайомства діти не розчарувались у своєму кумирі, а він лишився задоволений новими знайомими. Подумаймо, чому? Річ у тім, що Санта Клаус, як справжнісінький дідо-всевідо, вміє бездоганно вітатись і дякувати по-угорськи, а угорські діти без запинки вимовляють справжнє фінське ім’я Йоулупуккі. Ще б! Фінно-угри народи собі зовсім не чужі.
В аеропорту «Ферігедь» Санта Клауса вже давно виглядала численна делегація малих і дорослих. Зустрічали його, наче справжню короновану особу, хоча Дід Мороз і не прихопив цього разу свого придворного почту і шляхетних тварин. На жаль, ні помічників-ельфів, ні казкового оленячого запрягу з саньми він не мав. Але всі одразу впізнали його з пухнастої і білосніжної бороди, яку пізніше дітлахам все-таки дозволили посмикати, аби ті переконалися, що вона справжня, а не штучна. Так само здалеку видніла знаменита червона шапка Санта Клауса, такого ж гарячого кольору куртка зі срібними візерунками зими і, головне, – велика-превелика торба з подарунками.

Малі будапештці, тупцюючи з нетерплячки на місці, загадували собі уявного гостинця. «Мені б машинку на батарейках... І я хочу дистанційне авто, і мені треба! – один перед одним вигукували хлопчаки. А їхня вихователька вимогливо запитала малих: «А ви насправді чемними були? Думаєте, заслужили?» І всі діти хором у відповідь: «Та –а-а-а-к!!!»

Лапландський Дід Мороз вже років із 90 не ображається, коли замість справжнього імені до нього звертаються у світі як до Санта Клауса чи святого Миколая. У себе на батьківщині його звуть просто Йоулупуккі, або Різдвяним Цапом. Цю дивну подобу, кажуть етнографи, у Фінляндії на селах часто прибирали колядники-ряджені. До речі, у старосвітській Україні такою навмисне потворною машкарою зі шкіри парнокопитних тварин, що нагадувала козину морду, на святки іноді лякали маленьких дітей, приспівуючи: «Гоц, коза, гоц!»

Йоулупуккі зустрівся з угорським колегою Тейл Апу – Зимовим Дідом

Фінське словоутворення «Йоулупуккі» та угорські слова «Йоу Апу», тобто добрий батько, або дідусь, є дуже подібними у вимові, та насправді означають цілком різні поняття, адже існують вони в двох окремих мовах і зовсім відмінних фольклорних традиціях. Різниця полягає в тому, що фінські народні персонажі ніби щойно вистрибнули з шаманського чуму і, ще зовсім цілі і не дуже попсовані цивілізацією, жваво долучилися до передноворічного дійства у світі. Через те і є такі популярні. А в Угорщині язичницькі звичаї нещадно винищувалися вогнем і мечем церквою та державою, і тому століттями не вживані мешканцями глибинки. До речі, Йоулупуккі зустрівся тут зі своїм угорським колегою Тейл Апу – Зимовим Дідом, і вони пречудово порозумілися між собою.

Скандинавський дідусь перед Різдвом аж ніяк не нудьгував в Угорщині. Упродовж 10 днів він відвідав цілу низку міст і поселень, де на нього, нетерпляче чекала дітвора, у тому числі тяжко хворі пацієнти окремих дитячих лікарень. Він мав нагоду презентувати тут національні страви суомі на Днях Фінляндії в Угорщині. А ще Дідові Морозу з Лапландії довірили запалити у центрі Будапешта велику різдвяну ялинку. Відтоді на майдані Кошута вона переливається вночі всіма вогнями північного сяйва.

Подейкують, що зустрічі з Санта Клаусом дуже прагнув і його тезка, голлівудський актор Ніколас Кейдж, який приїхав на зйомки нового фільму до Угорщини. Однак змагатися в популярності з Дідом Морозом на вулиці відомому герою бойовиків і мелодрам було трохи важкувато...

З від’їздом Санта Клауса додому столичні жителі все ще продовжують вірити в одне маленьке різдвяне диво. Вони сподіваються, що будапештська мерія таки розщедриться на святкове освітлення вулиць, бо цього року через економію міськенерго знеструмило всі вуличні гірлянди.