На Закарпатті дітей простягувати руку змушували рідні батьки

Малих прошаків помітно більшає на вулицях з першими днями канікул. Переважно це дітлахи з неблагополучних або родин нацменшин. Жебракувати дітей найчастіше заставляють батьки, адже жебрацтво, стверджують фахівці, насправді бізнес. За ним стоять дорослі особи.

4-річну Сабріну на інвалідному візку рідна бабуся чи не щодня вивозить на вулиці Мукачева. Та 35-річна бабця не переймається ні здоров`ям, ні дозвіллям дитини. Отак, зранку дівчинку у візок і під церкву чи просто з протягнутою рукою до перехожих людей за милостинею. 4-річна дитина від народження хворіє на гідроцефалію або інакше називають водянка головного мозку. Разом з тим, дівчинка зовсім не рухається і не розмовляє.
19-літня мати Сабріни народила її без батька, тому виховувати і ростити дитину-інваліда доводиться двом безробітнім жінкам. Ця безпорадна і квола дівчинка – єдине джерело доходу їхньої родини. Живуть всі троє на інвалідну дитячу пенсію та гроші, які випросять від людей. Обидві жінки ніде не працюють, адже вирішили, що жебракуванням набагато легше заробити на хліб і до нього саме у такий спосіб, а особливо, коли допомагає малолітня донька-інвалід. Коли вчерговий раз до «турботливої бабусі» підійшли правоохоронці, то жінка якраз стояла під церквою, де чекала на розчулених їхнім горем людей. Вона і не намагалася заперечувати, що коїла протизаконно, оправдовуючи себе, буцімто, інакшого виходу в неї не було. Так, горе-бабусю притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 150-1 ККУ «Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом». Тому зараз маленька Сабріна може залишитись на вихованні своєї молодої матері, адже такі протиправні діяння караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Ще одна непутяща мати систематично втягувала свого 13-річного сина в жебракування. Цю сім`ю у відділі кримінальної міліції у справах дітей м.Мукачева знають добре. 46-річна мати разом з сином мешкає у мікрорайоні «Борок-телеп», де в основному проживає найбільше представників нацменшин міста. Про трагедію з меншим сином, яка трапилась близько двох років тому, повідомляли всі обласні видання й телеканали. Діти вже немолодої матері на той час мешкали в будівлі, яку важко назвати хатою. Взимку це приміщення опалювалось пластмасовими пляшками, а світло в їхній оселі було тільки від свічок. Отак і обпікся маленький хлопчик, якого від тяжких опіків лікували в обласній дитячій лікарні, а згодом відправили на виховання до Свалявського будинку дитини. Старший син, з яким вже менше клопотів, залишився для матері єдиним джерелом прибутку. Так, майже щодня вони ходили вулицями міста, а у вихідні дні під церкви, з простягнутою рукою просити гроші на хліб. Для 13-річного хлопця таке життя стало звичною справою. Він суттєво відстає у розвитку від своїх однолітків: не вміє ні читати, ні писати.
Як розповідає начальник відділу кримінальної міліції у справах дітей Мукачівського МВ УМВС України в Закарпатській області майор міліції Василь Соскіда, що обидві жінки, які втягували неповнолітніх у жебракування були неодноразово попереджені про протиправність дій і кримінальну відповідальність за подібні вчинки. Та коли вчерговий раз продовжували використовувати бідолашних дітей задля власної вигоди, їх довелося притягнути до кримінальної відповідальності. Так, проти останньої жінки порушена кримінальна справа за ст. 304 ККУ «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність», відповідальність за яку передбачена у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Наталія Машіко
Мукачівський МВ УМВС