На Обавському камені обідав князь Ференц Ракоці

У Мукачівському районі Закарпаття розташована унікальна скеля – Обавський камінь. Її висота – 80 метрів, довжина – зо 2 км. Здалеку скеля має вигляд горбатого хребта з двоголовою вершиною.

Дістатися до Обавського каменю можна з різних боків. Гора знаходиться на висоті 979 метрів над рівнем моря. Найпростіший та найшвидший туристичний маршрут пролягає через село Синяк Мукачівського району. Звідти рухатися вгору доведеться дві години. Довжина маршруту через село Тур’я-Бистра Перечинського району – 10 км, по часу – 3,5-4 години.

Найчастіше туристи обирають маршрут через Синяк. Він – фізично легший. Найвдаліша пора для подорожей – весна та осінь.

Маршрут починається на виході із санаторію «Синяк». Два роки тому його маркували по-новому – жовто-білою фарбою. На деревах залишилося й червоно-буре маркування 70-х років минулого століття.

Помилуватися Карпатськими краєвидами, які відкриваються з висоти Обавського каменю, масово туристи приходять із 50-60-х років минулого століття. Місцеві жителі розповідають, що не пригадують років, у які б до Обавського каменю не ходили туристи.

Дорога на вершину скелястої гори пролягає через ліс та невеликі гірські галявини. З самої вершини тече потічок, тому де-не-де по дорозі трапляється болотяна місцевість. У літню пору обабіч стежки дозріває малина та ожина.

- Обавський камінь унікальний тим, що це фактично кратер колись бурхливого вулкану третинного періоду. Він – один із 15 вулканів України, - розповідає завідувач кафедрою туризму Ужгородського національного університету Федір Шандор. - У майбутньому тут добре було б зробити ландшафтний заказник.

Назва скелі походить від села Обава, яке розташоване у підніжжя гори із західної сторони. Зі східної – скеля обривається стрімкою стіною висотою у 80 метрів.

Дослідники припускають, що в минулому гора мала тільки одну вершину. Та через постійний рух тектонічних плит вона розкололася. Її північна частина опустилася трохи нижче, а на лінії зламу постала кам’яна стіна.

Наближаючись до вершини, у підніжжя скелі з-під землі б’є джерело з крижаною водою. Тут часто звикли зупинятися подорожуючі. Звідси до найвищої точки гори – 100 метрів.

На вершині Обавського каменю відкривається панорама навколишніх гір: видніються гори Синяк, Стій, Великий Діл, полонина Рівна. На дні улоговини, яка простеляється від вершини скелі, розташувалося село Синяк.

На захід серед березового гаю збереглись залишки фундаменту, на якому колись був встановлений знак найвищої точки вершини.

Над самим урвищем ростуть дерева. Досвідчені екскурсоводи не радять підходити близько до обриву. Місцеві селяни пам’ятають, як у 80-х роках минулого століття із вершини Обавського каменю злетіла підвода з двома кіньми та господарем. Людина і тварини розбилися на смерть. Часто із цієї скелі падали й туристи. Але, на щастя, все обходилося тільки переломами.

У центральній частині скелі розташований плаский камінь. З ним пов’язана легенда:

- За переказами, на цій плиті свого часу обідав князь Ференц Ракоці, - веде далі Федір Шандор. – А коли від’їжджав звідси, його кінь ударив ногою і залишив на камені слід копита.

Багато туристів мріють сфотографуватися на фоні цієї пласкої породи.

На Обавському камені росте й дуже рідкісний, реліктовий вид папоротей – Вудсія альпійська або Багатоніжка з роду Кочедижникових. Він занесений до Червоної книги України і не піддається розведенню. В Україні ця папороть зустрічається ще у двох заказниках.

Дмитро МАЦКАЛЬ.
Для UA-Reporter.com