ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Як шедеврально замерзає водяна кузня "Гамора"! (ФОТО)

    28 березня 2024 четвер
    107 переглядів
    Водяна кузня "Гамора" у Лисичово замерзла!

    Єдина в Європі діюча водяна кузня приваблює туристів не тільки у теплі пори року, і не тільки під час фестивалю "Гамора".

    Водяна кузня "Гамора", яка знаходиться в закарпатському селі Лисичево, - унікальний об'єкт, якому майже 300 років, і який має статус музею та водночас діє як нормальна кузня, де виготовляється звичайний реманент для мешканців села і околиць.
    Користуються неабиякою популярністю лопати, мотики, рогачки для винограду, аршови (заступи), а також підкови — на сувеніри для туристів. На реманент завжди є "черга" бажаючих, адже такі куті інструменти надзвичайно якісні і довго служать. А туристи раді повезти з собою частинку справжньої ковальської праці.
    Точна дата заснування кузні в Лисичеві невідома. У 1760-х на цьому місці діяла потужня паперова фабрика (папірня) графа Телекі. Тоді вперше було використано силу води, яка приводила в рух вісім валів. А з 1850-х років почала діяти водяна кузня - збереглися тогочасні дані про виготовлення в ній сільськогосподарського реманенту.
    На початку ХХ ст. працювало п’ять водяних коліс потужністю вісім кінських сил кожне (зараз залишилося лише два). 15 ковалів без перестанку працювали у три зміни. У них було стільки ж помічників, а також інженер, управитель, обліковець і комірник. "Гамора»" виробляла продукцію для мешканців краю та на експорт в Угорщину, Румунію, Сербію. Майстрами переважно працювали словаки, які мали в Лисичеві своє поселення. Тому зрозуміло, що конструкція "гамори" є аналогічною до таких "гамор" в Німеччині та Словаччині, які, очевидно, були типовими для території Австро-Угорщини.
    Оригінальність унікального пам'ятника ковальського ремесла в тому, що для приведення в дію важких ковальських молотів під час виготовлення залізних виробів сільськогосподарського призначення використовується сила падаючої води з річки Лисичанка. За таким принципом працювали ковалі і раніше. На річці була споруджена гребля для накопичення води у водосховищі. По відвідному каналу вода спрямовувалася на лопаті коліс кузні, які приводили в рух ковальські молоти вагою до 150 кг. Під їх ударами металеві болванки перетворювалися в заготовки для лопат, мотик, деталей плугів і так далі.
    Назву кузні пояснюють по-різному. Перша версія - від прізвища свого першого власника: австрійський підприємець Гамор свого часу володів кількома мануфактурами в Закарпатті. Друга версія: від роботи кузні завжди було багато шуму (гамору) в селі, звідси і – "Гамора". Нині старовинну водяну кузню орендує місцевий приватний підприємець. Він охоче демонструє роботу кузні туристам, які майже щодня навідуються в село.
    На щорічному фестивалі "Гамора" гостей чекають торгові намети з різними наїдками, сувенірами, танцювальні та музичні колективи, ну і найголовніше - можливість подивитися на власні очі на те, як із заліза народжуються предмети.
    І не забувайте: підкова – не тільки пам'ять про побачене, вона - на щастя.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору