ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Афганський синдром для закарпатських "помаранчевих"

    29 марта 2024 пятница
    41 переглядів

    Громадськість закарпатського краю вже не дуже здивуєш чутками, плітками, різноманітними акціями й провокаціями. То „помаранчеві” гаслами махали, то „синьо-білі”, а це „рожево-сині” палатки порозставляли. І всі, як там у Івана Франка: „За честь, за славу, за народ!”. Проте не за народ ви, „барвисті” ви наші, а за владу над, один одного ладні на шматки порвати. Тепер ось УСВА їм стала, як той цвях у чоботі...Звичайно, закарпатським членам Української Спілки ветеранам Афганістану (воїнам інтернаціоналістам), які вже більше десяти років розбудовують свою громадську організацію в районах і містах області (167 первинних осередків) складно залишатися спокійними і витриманими, особливо, якщо тебе, раз-пораз, намагаються якомога більніше зачепити, обкласти брехнею, облити різноманітним політичним брудом, політично використати. Проте, все що останнім часом відбувається навколо організації закарпатських ветеранів війни в Афганістані (ЗТО УСВА) – викликає вже не просто стурбованість, а серйозну тривогу.

    Тимчасові представники „помаранчевої влади” у Закарпатті, не зумівши напередодні парламентських і місцевих виборів схилити ветеранський рух учасників бойових дій на свій бік (тільки в області таких близько семи тисяч!), відверто встали на шлях прихованої війни на знищення його організованої громадської сили – обласної територіальної організації УСВА.

    Заради правди скажемо: усі керівники Закарпатської області (до „теперішніх”), намагалися, якщо не дружити з „афганцями” то принаймні відкрито не сваритись. Усі вони розуміли, що ці люди, з пошкодженими війною й окремими чиновниками нервами, можуть, водночас, стати не керованими. А відтак навіщо „смикати тигра за хвіст?” І що важливо - ветерани від влади, яка їм же й повинна служити, нічого зайвого не вимагають. Лише те, що передбачено Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”! Саме з метою посилення соціально-правового захисту сімей загиблих, ветеранів –учасників бойових дій та інвалідів силами держави, яка їх на ті війни й направляла, створювалася УСВА.

    Однак після травневих протестних акцій УСВА, викликаних наступом теперішнього Уряду на права ветеранів війни, передбачених законодавством України, ця влада швидко збагнула: „афганці” або з ними, або проти них. З цього стало видно, що влада, зокрема у Закарпатті, вирішила за будь-яку ціну знищити ЗТО УСВА.

    Але одна справа, коли влада зустрічається з розрізненими у своїх інтересах окремими ветеранами афганської війни чи постарілими, й доволі вже немічними ветеранами Великої Вітчизняної і, зовсім інша, коли приходиться зустрічатися, віч на віч, з відмобілізованою й добре організованою силою учасників бойових дій в Афганістані, середній вік яких ще не перевалив й за сорок і які (от лихо!) так не палають до неї, нездалої, любов’ю. Ось тут ідеологи „помаранчевих” чи то самі, чи то з допомогою американського „дядечки Сема” й придумали ряд підривних операцій аби, водночас зверху і з середини, розвалити ненависну їм УСВА.

    Діями Уряду (зверху), ліквідували Держкомітет у справах ветеранів війни, збройних сил та інвалідів, який був вимушеним буфером між цією соціальною групою людей і державою та, власне, й тримався на ветеранах афганської війни.

    Діями (знизу), силами місцевих „помаранчевих” держадміністрацій та окремих їх прибічників серед учасників бойових дій, здебільшого не ветеранів Афганістану, які з різних причин не стали членами УСВА, намагаються зруйнувати, шляхом неправомірної, насильницької зміни законно обраних керівників цих громадських об’єднань, їх територіальну організацію у Закарпатті.

    У хід іде „видавлювання” членів організації з державної служби в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, здійснюються спроби зібрати так звані конференції учасників бойових дій (не членів Української Спілки ветеранів Афганістану!), які потім видаються за конференції районних і міських організацій УСВА. Шляхом тиску, підкупу й омани складаються фальшиві протоколи, які затим (увага!) приймаються на реєстрацію в районних, міських і обласних органах юстиції. Робиться усе можливе й неможливе, аби замінивши керівництво низових і обласної структур цієї організації, за будь-яку ціну не допустити її співпраці з соціалістами та поставити на службу політичним силам ”помаранчевих”

    Чому така сверблячка-нетерплячка? Та тому, що 1 червня поточного року, на п’ятій Всеукраїнській конференції УСВА, прийнята й підписана стратегічна угода про партнерство цієї організації з Соціалістичною партією України у політичних виборах 2006 року! Такий розвиток подій вже не просто серйозно озадачив „помаранчевих”, а й відверто перепудив. Вони ж розуміють, що коли у їхньому політичному таборі „де два „помаранчеві” там три „гетьмани” – за таких обставин дай їм Бог хоча би „бар’єр” здолати!

    Окрім цього, проваливши кадрову політику, а відтак і економіку краю, місцеві керівники, знову ж таки за будь-яку ціну, намагаються саме так відволікти населення краю, від їх очевидних проблем.

    Однак, щоб вони не робили, а не вдасться їм зруйнувати ветеранське братство. Тим більше, що немало учасників бойових дій і в рядах Соціалістичної партії України, і в Партії регіонів, і в Народній партії України, серед комуністів. Та врешті й серед „помаранчевих” не всі позбавлені здорового глузду.

    Проте, для членів УСВА політична стратегія на ближчий час визначена. Вона схвалена й прийнята її найвищим керівним органом – конференцією. І тут лише один шлях – суворо і точно дотримуватись порядку і правил життєдіяльності членів нашої організації затверджених Статутом УСВА. В іншому разі, кому ці правила не до душі, потрібно цивілізовано виходити з організації, а вже тоді створювати (що завгодно!), але в межах Конституції і Законів України.

    На Закарпатті близько трьох тисяч лише учасників бойових дій в Афганістані. В ЗТО УСВА – трохи більше півтори тисячі.

    Якщо вже так комусь муляє й пече УСВА, чому ж не створите собі іншу організацію й доведете, що ви, такі „різнобарвні”, ліпші? Чому ж лізете в чужий огород, який не саджали? Ментальність давить...



    Станіслав Матвієнко, підполковник запасу, учасник бойових дій в Афганістані (Газні, Шиндант) 1980-1982 рр.; м. Ужгород.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору