"Любов веде до перемоги"

Таку назву має книжка мешканки с.Осій Іршавського району Закарпаття Світлани Бокотей, презентація якої відбулася днями у місцевій середній школі. Це вже друга книжка осійчанки, перша має назву "Голоси життя"....Місцева сільска громада давненько вже не бачила у своїм селі стількох творчих особистостей, які прийшли розділити радість і щастя із землячкою. До речі, в новій книзі Світлана змалювала біографічний портрет свого дідуся Василя Матіка, який у юнацькі роки став добровольцем Червоної Армії та разом із мільйонами інших вояків здобував перемогу. Відрадно, що воїн-доброволець із села Осій, про якого написала рідна онука, живий, здоровий, він не тільки сам зміг прийти на презентацію, але й розповів про свою долю, особливо згадував часи, коли його разом з іншими селянами “пакували” в потяги та везли на фронт. Сивочолий очевидець найжорстокішої війни ХХ століття несподівано заплакав: він не зміг втриматися від щастя, адже всі, хто брали слово, говорили не тільки про творчість рідної йому онуки, а й про війну, перемогу, мир, синє небо тощо. До речі, як розповів сільський голова Іван Турянин, у далекому 1944 році добровольцями на фронт пішли майже 80 осійчан, більше двох десятків із них навіки залишилися спочивати в могилах Європи.

Не написати книжку про цього чоловіка з Осої, який є органічною часткою унікального, веселого, сонячного й чудового села, значило втратити епізод із історії. Світлана Бокотей, маючи талант до слова, зуміла вистраждано й бадьоро, сентиментально та щиросердно розповісти у книжечці про свого дідуся, зафіксувавши таким чином багатогранне життя своїх предків. Вона стала продовжувачем сільських традицій у красному письменстві, тим паче, що в Осої живе творчий дух відомих у державі постатей: поета-перекладача Івана Петровція, який написав і видав майже 30 книжок, народного артиста України Івана Поповича, якого називають закарпатським “соловейком”, письменника, етнографа, історика, вченого Федора Потушняка, фольклориста-поета Феодосія Злоцького й інших. Голова сільради Василь Турянин вважає за щастя розбудовувати Осій – перлину закарпатського краю, село, кращого за яке немає в усій Україні. Він є не тільки хрещеним батьком письменниці Світлани Бокотей, але й натхненником її творчості, одним зі спонсорів невеличкого, але оригінального видання. Крім нього, фінансували книжечку своєї землячки брати Михайло й Антон Лендєли, керівники ТзОВ “Клен”.

Свято книги відбулося у школі, яку десять років тому закінчила авторка видання. До речі, нині вона здобуває вищу освіту в Рівному, мріє стати психологом. Сподіватимемося, вона зуміє ще глибше осягнути найпотаємніші куточки душі кожного осійчанина. Світлана не тільки пише, вона ще й малює, шиє, готує, виховує трійко маленьких дітей. “Звідки сили в цієї тендітної жіночки?” – подумки запитували себе гості, які зібралися на презентацію. А прийшли не тільки осійчани, але й шанувальники друкованого слова з Іршави, Ужгорода. Серед поважних гостей – Іван Петровцій, який навіки залишив свій слід у серці й душі кожного мешканця Осою, співак Василь Матола, художниця Наталія Сіма-Павлишинець, а також творчий і невгамовний Петро Гелько. Добрі слова про молодого прозаїка говорили колишній і теперішній редактори райгазети “Нове життя” Василь Звонар і Михайло Ціцак, самодіяльні й різножанрові митці з Іршави Василь Ловска, Сергій Канайло, Юрій Мельник, Юлія Лупак, Василь Філеш, директор Осійської школи Олександр Бажів, Антоніна Дурда. Начальник управління культури Іршавської РДА Василь Кузан, якому добре відомо, що таке творчість, бо написав тисячі віршів й видав десятки поетичних книжок, радив винуватиці свята не зупинятися на досягнутому, писати, аби здобути більшу славу, ніж її імениті земляки.

На запитання про плани на майбутнє Світлана Бокотей відповіла: “Зараз пишу третю книгу. У ній – образи сучасників, їхні переживання. Я рада, що мою творчість підтримують І. Петровцій, В. Турянин, В. Кузан та інші особистості краю. Вірю, що мої кращі твори – попереду. Хочу, аби такі свята-презентації книг проводилися в селі щороку. Жити в Осої і не писати – гріх”.

Михайло Папіш, Іршавщина
"Словник прізвищ закарпатських українців" презентовано в Ужгороді
Ужгород: Антон Годинка відомий і невідомий
Тут працюють справжны оптимісти!
"КЕПА" для дітей від почесного жителя закарпатського села