Закарпатський держуніверситет – за розширення освітнього простору!

Минув рік із часу підписання Україною Болонської декларації Міністрів освіти європейських країн. Таким чином наша держава офіційно задекларувала бажання розвиватися в напрямку інтеграції в європейський освітній простір та вдосконалити власну систему вищої освіти і науки. Паралельно з аналізом першого українського року навчання за кредитами та модулями, переходу на дворівневу систему ступенів, настав час замислитися над якістю професійної підготовки фахівців в умовах інноваційної перебудови української національної освіти. 11-ту міжнародну науково-практичну конференцію Закарпатський державний університет присвятив саме цій проблемі. Тематику конференції підтримало Міністерство освіти і науки України та Закарпатська обласна державна адміністрація.

Доповіді 34 вищих навчальних закладів України, Словацької республіки, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі заслухали учасники конференції. Традиційно вже п’ятий рік поспіль вона проходить у словацькому містечку Сніна. Присутність представників багатьох держав, що мають досвід наукової та освітньої діяльності за Болонською системою дозволило змалювати картину реального стану речей у сфері професійної підготовки фахівців.

Угорці нарікають на стрімку адаптацію до змін та зменшення кількості студентів, які, у зв’язку з відкритістю кордонів всередині ЄС, масово вирушають за здобуттям освіти до англомовних країн. Реалізація американського типу навчання призвела до перерозподілу навчальних годин. Упоратися з таким навантаженням під силу не кожному досвідченому викладачеві.

Представники словацьких університетів занепокоєні працевлаштуванням випускників. Скажімо, Кошицький технічний університет десятиліттями випускає готові до професійної реалізації кадри, аж ось тепер постала проблема на комунікаційному рівні – у талановитих техніків не все гаразд з адаптацією до багатонаціональних колективів.

Для того, аби окрім власної “кухні” молодий фахівець знався на системах освіти інших вищих навчальних закладів, Польща запропонувала вищій школі випробувати систему мобільного обміну учасників навчального процесу. Згідно з нею, поступивши до одного вузу, студент може продовжити навчання в іншому, якщо набір дисциплін там відповідає програмі основного. Диплом такий “студент-мігрант” отримуватиме за місцем поступлення. У розпочатому торік експерименті взяло участь 25 вищих навчальних закладів країни. Наразі поляки міркують над залученням до інновації зарубіжних вузів.

Україна ж потерпає від іншої проблеми – стабільного падіння престижності наукової і науково-педагогічної діяльності у суспільстві. Недофінансування галузі, нестабільність роботи наукових установ, непривабливість науки як перспективи для талановитої молоді призвели до того, що із загального числа випускників ВНЗ лише 0,6% продовжують займатися науковою діяльністю. Сумна статистика: кожний другий науковець найвищої кваліфікації ( з науковим ступенем доктора і кандидата наук) залишає науково-технічну сферу. Наукові установи України практично втратили джерела поновлення кадрового потенціалу через відсутність притоку молодих спеціалістів. У свою чергу вони дедалі більше втрачають конкурентоспроможність на ринку праці.

Вдаючись до власного експерименту, українські науковці пропонують вихід з глухого кута. Якщо престиж галузі науки ( як, між іншим, і будь-якої іншої) прямо залежить від її фінансування, то тут справа за лобіюванням у парламенті. Для того ж, аби освіта та наука брали участь у поповненні державного бюджету, необхідно створити своєрідний симбіоз – об’єднання ВНЗ, наукових установ і підприємств. Така співпраця забезпечить можливість використовувати досягнення українських учених у галузі нових технологій, нарощування конкурентоспроможної вітчизняної продукції на внутрішньому та світовому ринках.

Хвороба неякісної професійної підготовки фахівців в умовах інноваційної перебудови української національної освіти також піддається лікуванню. Учасники конференції зійшлися на тому, що студентам та викладачам необхідно навчитися не ретранслювати інформацію, а брати активну участь в її творенні. Професорсько-викладацькому складу слід поступово відмовлятися від “академічного” лекційного стилю подачі матеріалу, віддаючи пріоритет семінарам та практиці на конкретних підприємствах.

Щодо позитивних і негативних аспектів Болонського процесу, то це питання потребує відкритої дискусії в науковому співтоваристві. Адже, широко пропагуючи прогресивні ідеї європейської освіти, легко скотитися до паперового формалізму та сліпого наслідування чужої системи.

Стосовно Закарпаття. Організатор конференції Федір Ващук констатує, що в цілому професійна підготовка фахівців в області відповідає загальному рівню у державі. Скажімо, випускників Закарпатського державного університету залюбки забирають на роботу філії провідних західних компаній; науковий доробок викладачів ЗакДУ забезпечує призові місця на всеукраїнських конкурсах; кредитно-модульна система, впроваджена торік, органічно поєдналася з навчальним процесом. Активне співробітництво з провідними вищими навчальними закладами зарубіжжя – запорука ефективності інноваційних процесів у підготовці фахівців. Саме завдяки конференціям у Сніні багато іноземних вузів стали партнерами ЗакДУ. І цього разу зустріч науковців відбулася на високому рівні, традиційні виступи та повідомлення доповнили стендові доповіді.

Лариса Липкань.
Ректор ЗакДУ захистить "Спартак" від зазіхань Ратушняка
У Закарпатському держуніверситеті провели науковий семінар з питань актуальних проблем і стратегічних пріоритетів України
Закарпатський державний університет налагоджує стосунки з Москвою
Ужгород: Анна Кожем’якіна та Тарас Гецянин — "Міс і Містер ЗакДУ–2006"