Жах на вулиці Корзо, або в Центрі Ужгорода в квартирах ростуть дерева, а владі Ратушняка — байдуже...

Ми звикли вважати нормою реалії за нашим вікном: розбиті дороги, відсутність тротуарів, всюдисуще сміття, скажених собак, через яких оголошують карантин. Поки центр міста з дозволу відділу архітектури «модернізується» торговими площами, кожна на свій лад, жителі триповерхового будинку 25 по вулиці Корзо співіснують разом із деревами, які самовільно ростуть в квартирах прямісінько зі стін.

ІЗ ЧАСІВ ЛЕГІОНЕРІВ



Житлово-комунальні проблеми завдають нам клопотів, певно, ще з тих часів, відколи римські раби проклали перший водопровід. Кожен із нас нер-вується через поламку кранів, перебої з подачею холодної й гарячої води, незадовільне опалення, невчасне вивезення сміття. Але мешканці квартири у самому серці міста втратили спокій зовсім з іншого приводу. Між будинками ¹25 і ¹23 виросло дерево, яке своїм корінням поступово руйнує інженерну споруду 30-х років. Будинку, який зведений чеськими легіонерами у стилі пізнього конструктивізму, зараз загрожує не тільки втрата естетичного вигляду. Над ним зависла тінь обвалу, який не запізниться з часом спіткати архітектурну споруду.

Будинок був задумкою Товариства чеських легіонерів як складова частина архітектурного ансамблю. Ця споруда й будова навпроти, яка називалася Будинком легіонерів (зараз тут знаходиться податкова інспекція), повинні були починати пішохідну зону своїм однаковим стилістичним виконанням. Але не судилося будинку стати оформленням західної окраїни площі Ко-рятовича, тому що восени 1938 року місто було окуповано угорськими фашистами, і споруду не закінчили. Тому її вже добудовували угорські будівничі, які відрізали два поверхи, ви-тягли дах, щоб зробити його хоч трохи схожим з Будинком легіонерів.



КОРІНЬ ПРОБЛЕМИ — НЕ В ДЕРЕВІ



Зведення будинку – сторінка історії. Звичайно, мешканцям не хотілося б, аби вона закінчилася сьогодні. Тому вони самотужки намагаються всіма методами продовжити життя п’ятиповерхової будови. У мешканки Ніни Віфлянцевої у непогоду через тріщини у стіні затоплює кімнату. Її сусід попросив власника будинку, що розташований поруч, допомогти йому зрізати дерево, хоча відповідно до пункту 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 1875-IV, споживач житлово-комунальних послуг має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Так само, за тим же Законом споживач житлово-комунальних послуг має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг. Та навряд чи бабусі щось відшкодують. Дерево зрізали, але корені залишились, тож невдовзі воно знову почне рости і нищити дім.

Мешканці неодноразово зверталися в органи місцевої влади, але у відповідь в ЖЕКу чули лише відмовки. Писали листа й заступнику мера Володимиру Бобкову. Допомога надходить дотепер.

До слова, якщо придивитися уважніше, то дерева атакують і інші споруди у центрі міста. Наприклад, вже досить масивне дерево видніється з лівого боку ринку, що на Корятови-ча. Але, мабуть, поки що воно не дуже заважає, тому і росте великим і гарним, руйнуючи архітектуру міста.

Стаття 21 Закону «Про житлово-комунальні послуги», де сказано, що «виконавець зобов’язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень та утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством», очевидно, тільки слова на папері для міської ради. Крім дерев, в цьому будинку існує ще проблема несправності водостічної системи, через яку підвал постійно затоплює. Нещодавно жильці не витримали і не покладаючись ні на кого домовились за машину, яка відкачала воду з підвалу. Вони обурені тим, що влада міста не може хоча б зберегти те надбання, яке залишили нам наші предки і яке може зацікавити туристів та гостей міста.

Власне, в Ужгороді вже склалася така традиція – шокувати туристів, гостей і приїжджих суто прозаїчними реаліями життя — несправною каналізацією, ямами, сміттям та багато чим подібним.



Катерина ШЕРВАРЛИ, "Чиста політика"