ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    28 березня 2024 четвер

    Банківські депозити: заробити чи зберегти?

    83 переглядів
    Наскільки сьогодні вигідно вкладати кошти у банківські депозити?

    Мене часто запитують: «Наскільки сьогодні вигідно вкладати кошти у банківські депозити?».

    І кожного разу я пояснюю таку невідповідність. Досить довгий час в Україні депозити розцінювалися як одне з основних джерел доходів для певної категорії населення. Ми не розуміли, що депозити в банку – це насамперед захист і збереження накопичень, а не повноцінне джерело заробітку.

    З іншого боку, звичайно, необхідно враховувати наявні інфляційні процеси, реальний ріст цін. І депозити мають компенсувати цей ріст цін, мають компенсувати знецінення національної валюти. І, як не крути, ставки за депозитами мають перекривати рівень інфляції і давати хоч би мінімальне заохочення або мінімальний додатковий дохід для населення.

    Тому саме так ми ведемо свою фактичну діяльність, надаючи нашим вкладникам можливість компенсувати інфляційні процеси, які відбуваються на ринку, і отримати певний додатковий заробіток. Але не забуваймо, основне завдання банків – це саме збереження коштів вкладників.

    Водночас, дуже важливо пам’ятати основоположний принцип банківської справи: банки залучають депозити для того, щоб кредитувати далі економіку (підприємства і населення). На сьогодні платоспроможний попит населення внаслідок цілої низки економічних процесів, які відбуваються в Україні, не настільки високий. Таким чином, ми маємо ще балансувати вартість депозитів з тими кредитними пропозиціями, які сьогодні пропонуються на ринку.

    Ця політика виваженості, як на депозитній стороні, так і на кредитній, дає нам впевненість у життєздатності довгострокової стратегії, стабільності та розвитку нашого банку. Але охарактеризувати таким чином я, на жаль, можу далеко не всі банки на ринку.

    Повертаючись до сьогодення і до тих коливань курсу і занепокоєння, яке ми спостерігали зовсім нещодавно, мушу зазначити, що ми давно помітили сезонний фактор, який реалізовується в нашій країні восени. Щоосені ми очікуємо якихось катаклізмів як на політичних теренах, так і в економічному середовищі. В економіці ми завжди очікуємо, що восени має вирости курс, і вирости досить суттєво. Маховик таких девальваційних очікувань може призводити до панічного відтоку коштів із банків, які населення вилучає для купівлі валюти.

    І маю зазначити, що лише цей рік став винятком саме завдяки тому, як у цій ситуації спрацював Національний банк. Нацбанк відразу застосував наявні в нього важелі для врегулювання ситуації: а саме – підняв облікову ставку, що зменшило обсяги доступної вільної ліквідності в гривні на ринку, яка здебільшого використовувалася саме для «підігрівання» описаного девальваційного настрою.

    На жаль, певна частина населення досить таки піддається таким економічно необґрунтованим настроям і впливам, кидаючись скуповувати валюту і вилучаючи кошти з банків (внаслідок чого ліквідність певних фінансових установ, звичайно, суттєво скорочується).

    У деяких банках такий відтік гривневої ліквідності населення призвів до необхідності якимось чином його компенсувати. І тому, застосовуючи маркетингові інструменти, деякі установи почали підвищувати відсоткові ставки.

    Чесно кажучи, для ринку це має бути індикатором того, наскільки стабільним є такий банк і його фінансова модель. Водночас, банки, які не піддаються дії таких термінових або сезонних коливань, не змінюють свою цінову політику, як на мене, переконливо засвідчують ринку свою стабільність і життєздатність (хотілося б, щоб аналітики, які створюють різноманітні «рейтинги», також це враховували).

    Вище я назвав панічну поведінку економічно необґрунтованою, тому що вона справді базується на певних психологічних парадигмах («мені краще робити так, як роблять усі») і не враховує об’єктивні економічні оцінки. Наприклад, нещодавно Goldman Sachs оприлюднив свій прогноз щодо очікуваного зміцнення гривні і падіння курсу долару.

    Але українці чомусь не дослухались до Goldman Sachs, і цього року ми спостерігали початок того самого сезонно-психологічного девальваційного маховика. І лише ефективна реакція Нацбанку дозволила не допустити його подальшого розгортання.

    За нашими оцінками, у процесі подальшої стабілізації ситуації з початку року Нацбанк повернеться до питання зниження облікової ставки і, відповідно, подальшого пониження ставок за депозитами.

    Володимир Мудрий, член правління ОТП Банку в Україні

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору