Додати новий коментар

На Закарпатті діє єдиний у світі Музей Нарцисів, експонати якого розповідають про історію і проблеми унікального релікту. Голландці пропонують вирощувати нарциси у мушлях. Українські вчені – проти зміни екосистеми.

Дорогу за селом Кіреші перегороджує шлагбаум. За ним -- Долина Нарцисів. Утім білосніжне царство розквітне за два тижні, допоки унікальний заповідник виглядає як звичайнісіньке поле. На посту – інспектор природоохоронної зони Карпатського біосферного заповідника Олена Бабич. Жінка ще 1979 року “воювала” за нарцисову долину, коли відсуджували поле у колгоспу.

“Насилу ”видерли” ці 257 гектарів під заповідник, -- розповідає кореспонденту UA-Reporter.com селянка. – Якби не ужгородський професор Василь Комендар, Долину нарцисів давно б переорали. Утім меліорацію таки встигли провести. Раніше сюди без гумових чобіт й не протикайся, нині нарцис висихає”.

Через поле тягнеться асфальтна дорога, вздовж якої бачу вириті людиною канали -- меліоративні водотоки. Вони руйнують гідрологічний режим Долини: вода стікає у ріку Хустець, а верба висмоктує підземні запаси й щороку відвойовує гектар у нарцисової долини. Допомогу закарпатським науковцям запропонували голландські вчені. Іноземці кілька років вивчали проблеми Долини нарцисів, минулого року запросили до себе науковців Карпатського біосферного заповідника. Новий спосіб вирощування нарцисів — у мушлях пропонує голландський агроном Яапу Леєнену. Він сушить та подрібнює мушлі з Північного моря, у шар завтовшки 5 сантиметрів висаджує луковиці квітів. Голландець запевняє, що нарциси в мушлях -- захищені від грибків та хвороб. Утім Долину таким методом не врятувати.

“Пересадка та змішування ґрунтів -- втручання у природну екосистему, яке забороняється законом, -- каже директор Карпатського біосферного заповідника Федір Гамор. -- Та голландці подали слушну ідею використати старі гідромеліоративні канали для затримки вологи”.

Метод регулювання рівня ґрунтових вод у Долині доопрацювали місцеві науковці. Нині проводять експеримент. Пан Федір показує штучний шлюз – на одному з водотоків, завдяки йому вода збирається в руслі, при потребі надлишки вологи можна спустити в ріку, піднявши перегородки на каналі. Така система допоможе регулювати водний режим, утім для реалізації проекту потрібні кошти.

“Річний кошторис Долини нарцисів -- 57 тисяч гривень, а для лише на документацію для нового проекту потрібно 100 тисяч”, -- зітхає Федір Гамор.

У Льодяниковий період Мараморошська котловина прихистила рідкісну квітку. Занесені кригою з верховин до заплави Тиси нарциси врятувалися від мерзлоти, та їх нещадно знищує людина. Ще півстоліття тому у краї налічувалося 13 місцезнаходжень дикорослих нарцисів вузьколистих, нині -- залишилося три. Один із хрещених батьків Долини ужгородський професор-ботанік Василь Комендар роками виношував ідею відкриття Музею Нарцисів на землях толоки навколо унікальної Долини. 10 років співробітники Карпатського біосферного заповідника по крихтам збирали експонати і власним коштом будували музей. На майські свята він прийме відвідувачів.