Додати новий коментар

“ВЕТ Аутомотив Україне” – сучасний завод у гірському Виноградові, який виробляє електронні системи підігріву сидінь для престижних марок легкових автомобілів відомих світових брендів.

Український завод – одне з підприємств відомої німецької фірми “Аутомотив Системз”, яка є лідером по виробництву систем підігріву автомобільних сидінь. Два роки тому німецька фірма, що має виробничі потужності в Угорщині, Мексиці та Китаї, прийшла на Закарпаття. Перша порція вливань у мільйон двісті тисяч євро перетворила корпуси колишнього Виноградівського промислового комбінату, який десять років стояв пусткою, на сучасний завод європейського типу. Ще мільйон вісімсот тисяч євро пішло на будівництво кількох окремих корпусів та запуск виробництва. Нині виробничі та офісні приміщення виноградівського “Аутомотива” складають – понад 17 тисяч квадратних метрів, а працює на підприємстві майже 2 тисячі людей. Завод вважається одним з найпотужніших на Закарпатті, з моменту заснування тримає лідерську позицію серед підприємств краю, а за підсумками минулого року визнаний одним з найпривабливіших роботодавців краю.

“Наша головна продукція – системи підігріву сидінь для автомобільної промисловості країн Західної Європи та Росії. Також виробляємо сенсорні датчики та автомобільні кабелі. У числі замовників -- відомі фірми зі світовим ім’ям -- “Фольксваген” “БМВ”, “Опель”, “Феррарі”, “Даймлер Крайслер” “Порш” та “АвтоВАЗ”, -- розповідає кореспонденту UA-Reporter.com генеральний директор ТОВ “ВЕТ Аутомотив Україне” Йорг Еверс.

Для гірського Виноградова новий завод – справжня гордість. Євростандарт починається одразу з прохідної. Без спеціальної перепустки за територію зась. А контролює рух співробітників підприємства електроніка. Ошатні корпуси заводу видно здалеку: новенькі вікна-склопакети виблискують на сонці, всюди сучасні кондиціонери. У цехах чисто та тепло, за столами комп’ютери. Більша частина виробництва автоматизована, роботу виконують машини, а керують автоматикою люди. Завод-палац, кажуть робітники, у таких умовах гріх погано працювати.

“Перш ніж перенести завод з-під Будапешту на Україну ми зробили дослідження й зупинилися на Закарпатті, -- каже начальник відділу розвитку ТОВ “ВЕТ Аутомотив Україне” Олівер Сунді. -- Виноградів обрали не тільки через близькість до кордону, хоча цей фактор також важливий. Ми провели моніторинг та з’ясували, що у цьому місті є багато незадіяних професіоналів”.

“ВЕТ Аутомотив” приваблива компанія для робітників. Окрім пристойної зарплати та гнучкої системи преміювання, на підприємстві діє кілька соціальних програм, які охоплюють й позаробочий час. Людей на підприємство підвозить заводський автобус, до свят жоден з працівників не залишається без подарунка. А у заводській їдальні працюють досвідчені повари, які щодня пропонують широкий асортимент по-домашньому смачних страв. Та найголовніше -- на заводі безкоштовно навчають своїх співробітників та цінують справжніх професіоналів. Тому за відносно невеликий термін тут можна зробити професійну кар’єру.

“Окрім місцевих спеціалістів залучаємо фахівців з усієї області, інколи й зі Львова, -- каже начальник відділу кадрів заводу Жанна Сікора. – Для нашого підприємства якість продукції – домінуючий фактор, а вона, у першу чергу, залежить від кваліфікаційного рівня наших співробітників”.

Не дарма, три кити на яких тримається компанія – постійна робота над вдосконаленням ефективності, якості та навчання працівників. Німецьким партнерам подобається ментальність українців, вони з радістю відмічають що закарпатська молодь, а середній вік співробітників заводу – 29 років, прагне до знань. А процес професійного вдосконалення кадрів на підприємстві ніколи не закінчується.

Завод приймає активну участь й у житті міста. А нещодавно взяв під свою опіку дитячій будинок у Королеві де нині 11 вихованок, якими опікуються черниці. Меценати не тільки допомогли відремонтувати будівлю сиротинця, а й забезпечили дівчаток усім необхідним. До свят представники заводу привезли дітлахам солодощі та подарунки. А коли одна з вихованок захворіла, “Аутомотив” оплатив її лікування у Америці.

“Як працюється у законодавчому полі України іноземному інвестору?” – запитую в керівника підприємства.

“З самого початку діяльності на Україні наштовхнувся на риф бюрократії, яка гальмує усі процеси, -- зітхає пан Еверс. -- На жаль українська система по давальницької сировини не дуже пристосована до специфічних вимог автомобільної промисловості. Продукція нашої компанії не реалізуються на Україні, а щоб відправляти її до Угорщини потрібно здійснити багато додаткової паперової роботи. Сподіваюся на законодавчі зміни. Це б привабило до України іноземного інвестора”.

Та, схоже, пан Еверс вподобав закарпатські гори й найближчими рокам не має наміру повертатися на батьківщину.

“Мені пощастило з людьми, яких зустрів не Україні, -- каже Йорг Еверс. -- З їх допомогою уникнув багатьох проблем. Адже запорука успіху будь якого починання -- це гарна ідея плюс команда професіоналів-однодумців, яка працює у правильному напрямку. Нині втілюємо кілька ідей по розширенню виробництва, хоча криза, трішки гальмує процес, та у планах -- покращити ефективність та якість роботи і розробка нового асортименту продукції”.