Додати новий коментар

Марія Попович з Горбка. Іршавського району щодня продає гриби на ринку. Каже вранці по гливи вирушає вся сім’я, за кілька годин збирають до 20 а то й 30 кілограмів, передає власкор UA-Reporter.com Елеонора Савицька.

“На базарі кілограм глив коштує 10 гривень, - мовить Марія Іванівна, - та мої грибочки відбірні, один до одного. Молоденькі, бо в них шапочки повністю не розкрилися”.

Селянка не дере з покупців “три шкури”, продає свіжесенькі лісові гливи одразу трилітровими відерцями, за кожне править 15 гривень, та доброму покупцеві, як не уступити. Це ж не магазин, а на ринку, якщо не поторгуєшся, то й не купиш..

Науковці кажуть, гливи – розповсюджений вид грибів, паразитує на листяних, рідше-хвойних пеньках, часто густими пучками, тісно зростючись в основі. Глива має два основних періоди навесні і пізньою осінню, а так само охоче росте в холодне літо. Капелюшок може бути в діаметрі від 5 до 15 см., напівкруглий, раковиноподібний. Він розширюється, біля ніжки може бути помітна виїмка. Шкірочка зовсім гладка, гола, глянсова, її колір змінюється від чорнувато-фіолетового до шиферно-голубого, а так само може бути сіро-коричневої чи сіркою. М'якоть біла, товста, у ранньому віці ніжна, пізніше-пружна і волокниста, запах і смак приємні.

Селяни кажуть, глива – цілком безпечна. Адже не має отруйних двійників. Гриби ростуть на букових і тополиних пнях, соломі й інших рослинних субстратах.

У кулінарії гливу цінують, вона відноситься до четвертої категорії їстівних грибів, смакові якості гарні. Використовують у свіжому виді в супах, печені, пирогах, приправах, причому краще в суміші з іншими грибами, а так само в маринованому і солоному видах. Нині гливу культивують в промислових масштабах у багатьох країнах світу