Додати новий коментар

Нещодавно доля подарувала мені можливість познайомитися з мудрою, цілеспрямованою людиною, яка проживає у місті Калуш Івано-Франківської області. З перших хвилин знайомства я зрозуміла, що Ігор Васильович Федоришин є «багатогранною» особистістю. Він зовсім не схожий на інших. Його розум, мислення, світогляд вказують на те, що ця людина має неабиякі знання із сфер психології, мистецтвознавства, релігії, політики, економіки, історії, літератури, культури…

Народився Ігор Федоришин в 1982 році в м. Калуш, Івано-Франківської області. Після того як закінчив Калуське Вище професійне училище №7 в 2000 році, пішов на службу до лав Збройних сил України. А через деякий час, у 2008 році став випускником Державного вищого навчального закладу «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Психологія» та здобув кваліфікацію психолога, викладача.
Отриманні знання дали йому можливість реалізувати себе у сьогоденні. Зараз пан Ігор професійно проводить діяльність: надає консультації практичного психолога і займається у рідному місті Калуші та за його межами індивідуальним та сімейним консультуванням з питань: особистісних та міжособистісних проблем, сімейних проблем, проблем взаємин в колективі, посттравматичних стресових розладів, подолань депресії, невпевненості в собі та вирішення складних життєвих ситуацій.
Ігор Федоришин має й своє неординарне бачення щодо політики, релігії та духовності. На даний момент він не є прихильником жодної політичної сили чи партії. Адже, на його думку, ні одна із політичних партій не виступає об'єднуючим фактором українського суспільства. Швидше — навпаки: нагнітає і без того складну ситуацію в країні. Ігор Васильович впевнений, що політика — це тільки дзеркало суспільства, й тому потрібно змінювати не владу, а соціум, піднімаючи рівень його Свідомості.
Чіткість позиції пана Федоришина «відбита» і у життєвому сприйнятті таких понять, як релігія та духовність. На думку молодого психолога, виконання певних ритуалів не робить людину духовною, ближчою до Бога, а швидше навпаки. Бо релігії, як такі, були створені для того, щоб приховати від людей істину і взяти контроль над людськими душами. «Духовним служителям» не вигідно було, щоб люди знали істину, щоб довідалися правду про Силу даровану Богом від народження кожному. Як відомо, через усіх своїх пророків Бог вчив нас одному й тому ж: Істина — одна!
Пан Ігор визнає, що всі наші проблеми від того, що нас роками виховували рабами і розвивали в нас комплекс неповноцінності та комплекс жертви, нав'язуючи при цьому штучну реальність і фальшиві цінності. Тому наразі найактуальнішою проблемою нашого соціуму є низький рівень свідомості. Виходячи з цього, пріоритетним напрямком суспільного розвитку має бути зміна людської системи мислення (у чому жоден інститут держави — не зацікавлений). Але в суспільства, як думає пан Ігор, є вибір: «Буття визначає свідомість» чи «Свідомість визначає буття»!
Із такою позицією і думкою немало відомого психолога в Івано-Франківський області згідна і я. Дійсно, варто задуматися над тим усім, про що говорить Ігор Федоришин. Бо віра у свої сили, можливості та поміч Божу зможе «відкрити людям двері» до кращого життя на цій землі. Тоді усе це допоможе нам «знайти своє призначення» у цьому світі.

Тетяна Горянка