Сьогодні понад 100 млн людей по всьому світу страждають на бронхіальну астму. У багатьох, навіть розвинутих країнах, хворіє 4–8% дорослого населення. Захворювання належить до числа тих, які найбільше впливають на показники смертності або суттєво знижують якість життя пацієнта, вимагають амбулаторного лікування.

Бронхіальна астма — це хронічне захворювання дихальних шляхів, а саме бронхів, що супроводжується підвищеною чутливістю до алергенів, й протікає з симптомами: дихання зі свистом, задухою, скутістю у грудній клітці, нічним і ранковим кашлем, кашлем під час фізичних навантажень. 

Бронхіальна астма: причини захворювання

Серед факторів, які найчастіше стають причиною хвороби, вирізняють внутрішні й зовнішні. До першої групи належить спадковість, генетична схильність, надмірна вага тіла. До другої — подразники навколишнього середовища, до яких зараховуємо тютюновий дим (а також дим від кальяну), рослинний пилок, побутовий пил, забруднене навколишнє середовище, шкідливі умови праці, шерсть домашніх тварин, компоненти корму для акваріумних рибок, кліщі домашнього пилу, окремі харчові продукти та побутові засоби. 

Профілактика, діагностика, лікування недуги

Щоб завчасно запобігти хворобі лікарі рекомендують дотримуватися нескладних правил. Потрібно: 

• Підтримувати чистоту вдома і приміщеннях на роботі — регулярно виконувати вологе прибирання, провітрювати. Якщо повітря занадто сухе, слід його додатково зволожувати за допомогою спеціальних приладів. 
• Обмежити «контакт» з хімікатами — користуватися меншою кількістю побутової хімії, використовувати маску й рукавички. 
• При перших ознаках захворювання звертатися до лікаря за кваліфікованою допомогою. 
• Вести активний спосіб життя (щонайменше щодня гуляти), займатися спортом, дотримуватися принципів правильного харчування. 

Бронхіальна астма — невиліковна хронічна хвороба. Лікування астми на ранніх етапах захворювання призводить до стійкої ремісії, а приймання призначених ліків дає можливість уповільнити розвиток хвороби. 

Діагноз пацієнту ставиться на основі наявності характерних клінічних ознак захворювання (напади кашлю, свист при диханні, важкість у грудях) і результатів клінічного обстеження (аналіз крові, алергічні проби, спірографічне та рентгенографічне обстеження).

Лікування хвороби складається з двох видів терапій: контролювальної та симптоматичної. Перша полягає у тому, що пацієнт приймає препарати для лікування бронхіальної астми на постійній основі, щоб зменшити кількість або усунути симптоми хвороби. Для цього використовуються інгаляційні глюкокортикостероїди, інгібітори лейкотрієнів, бронхолітики тривалої дії. Симптоматична терапія передбачає використання препаратів «швидкого реагування» — бронхолітики швидкої дії, які дають змогу максимально швидко усунути спазм у бронхах. 

Окрім приймання медикаментів у виглядів ліків та інгаляцій (для лікування астми є спеціальні препарати як от «Пульмікорт Небули»), ефективними є дієтотерапія (виключення алергенів із раціону), психотерапія, галоспелеотерапія (відвідування соляної кімнати), виконання дихальної гімнастики, масаж. 

Лікарі акцентують увагу на тому, що бронхіальна астма — небезпечне захворювання, яке потрібно контролювати та не можна залишати на самоплив, адже це ризиковано невідворотними наслідками.