Додати новий коментар

«11 червня 2020 року Кабмін опублікував для громадських обговорень проект постанови “Деякі питання реалізації пілотного проекту зі здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва”. Якщо дуже коротко, то в ньому ідеться перш за все про збереження і підтримку внутрішнього виробництва (зокрема, сектора машинобудування, продукції галузі вагонобудування, верстатобудування, металургійної продукції, сільськогосподарського машинобудування). Адже за даними Нацбанку, внаслідок карантину та глобальної кризи українська економіка у 2020 році скоротиться на 5,0%.

А зважаючи на те, що Україна – держава з доволі високим ресурсним потенціалом та розвиненою промисловою базою, то цілком логічно відновити українську економіку без «сторонньої євродопомоги» та забезпечити входження країни в коло розвинених країн світу за рахунок створення сучасного виробництва.
Однак, як тільки Кабмін опублікував проект постанови, обурена реакція з боку ЄС не забарилася. У листі посла Євросоюзу Матті Маасікаса йдеться про те, що це суперечить зобов’язанням України про державні закупівлі в рамках угоди про асоціацію Україна-ЄС. І це при тому, що Україна вирішила не глобально і масштабно, а тільки незначну частину (15-30 відсотків) свого виробництва локалізувати. Однак, як вирішили наші європейські партнери, навіть і цього Україні забагато. Євросоюз хоче накласти вето на українське виробництво, на його розвиток і незалежність, адже це ЄС абсолютно невигідно.
Європейські партнери хочуть повністю перетворити Україну на аграрно-сировинний придаток Європи. На цьому ще до підписання угоди про Асоціацію з ЄС і до «майдану» 2014-го року постійно наголошував голова «Українського вибору», а сьогодні голова політради і голова стратегічної ради політичної партії “Опозиційна платформа – За життя” Віктор Медведчук. Однак ніхто не хотів чути застереження політика, всі чекали наслідків, і тепер вони очевидні. Євросоюз не дає можливості Україні розвиватися, як самостійній суверенній державі, вимагає закуповувати техніку за ті гроші, які сам власне і дає в кредит, встановлює «сільськогосподарські» квоти, які Україна використовує протягом двох місяців, а далі зі своєю продукцією залишається “наодинці”. Сьогодні Україна – це держава-постачальник дешевої робочої сили, деревини (кругляка), мінеральної сировини, сільськогосподарської продукції.
Пафосне і гучне підписання Угоди про Асоціацію Україна-ЄС поставило хрест на відновленні виробництва, машинобудування, космічної галузі і не тільки. Порошенко і Яценюк своїми підписами тоді відібрали від України статус і позицію «країни-виробника». Відтоді ні «майданна влада», яка прийшла у зв’язку з державним переворотом 2014-го року, ні теперішня влада не думає про відновлення української економіки, про збереження і збільшення нових робочих місць, аби українці не лишали родини заради заробітків за кордоном. Тим часом на українських державних підприємствах в наглядових радах працюють іноземці, які отримують величезні зарплати у розмірі десятків мільйонів гривень на рік, сидять на горбу українців, які платять податки.
Професіонали передбачали такі наслідки, Віктор Медведчук попереджав про це і застерігав від тісної співпраці з транснаціональними корпораціями та міжнародними аферистами, серед яких Сорос і представники МВФ. А тепер, виявляється, наш суверенітет в руках Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки та кураторів, які ними призначені на високі посади в українській владі і працюють на МВФ, грабують український бюджет та заганяють Україну у залежність від непідйомних кредитів.
Я впевнений, що і «слуги народу» не змінять ситуацію, тому українцям слід уважно стежити за кроками Зеленського та його команди. Необхідно підтримувати ті політичні сили і тих політиків, які реально зможуть відродити економіку і гідне життя в Україні, а не за її межами, тих, хто сприяє розвитку держави, а не її занепаду і перетворенню в країну – постачальника дешевої робочої сили і найбільшого українського багатства (землі, яку хочуть продати за безцінь, лісу, мінеральної сировини, руди, і т.д).
Потенціал для розвитку економіки в держави є, потрібно лиш позбутися «кураторів» в українській владі від ЄС, США, транснаціональних корпорацій та міжнародних аферистів, які на жаль, сьогодні визначають політику в Україні”

Голова Закарпатської регіональної організації політичної партії “ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ
Депутат Закарпатської облради
Іван Чубирко