Додати новий коментар

 Питання розроблення та затвердження місцевих статутів, яких часто називають «комунальними конституціями» стає дедалі актуальнішим в умовах розвитку муніципального управління.

 Затвердження головного статутного документу територіальної громади свідчить, у певній мірі, як про ступніть розвитку самої територіальної громади, так і про рівень усвідомлення самими жителями такої громади у необхідності нормативного відображення правових взаємовідносин між жителями та місцевою владою, особливостей історичних, культурних, економічних, соціальних умов. Місцеві статути, свого роду, легалізують діяльність територіальної громади, як первинного суб’єкта місцевого самоврядування, надаючи їй статус нормативно закріпленої, юридично визначеної і т.д.

 Зазначимо, що статут територіальної громади відображає насамперед особливості здійснення місцевого самоврядування та приймається виключно на основі Конституції України та в межах Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон). Зі змісту положень статті 19 Закону, випливає наступне законодавче визначення статут територіальної громади: це документ, прийнятий представницьким органом місцевого самоврядування з метою врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування.

 Що ж стосується порядку державної реєстрації головного статутного документу територіальної громади, то він закріплений в Положенні про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. N 1150 (зі змінами) (далі - Положення). Так, реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст (крім м. Києва), в тому числі статутів об’єднаних територіальних громад, утворених згідно із Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад", здійснюється
відповідними територіальними органами Мін’юсту, а статуту територіальної громади м. Києва - Мін’юстом.

 Для реєстрації статуту територіальної громади подаються наступні документи:

а) заява встановленої форми (додаток 1 Положення);

б) статут територіальної громади у двох примірниках та на електронних носіях;

в) копія рішення представницького органу місцевого
самоврядування про затвердження статуту, оформлена відповідно до
законодавства;

г) витяг з протоколу пленарного засідання представницького
органу місцевого самоврядування щодо затвердження статуту.

 Вказані документи повинні бути оформлені відповідно до вимог законодавства та цього Положення. Сторінки статуту прошиваються і пронумеровуються. Статут завіряється на звороті останньої сторінки підписом сільського, селищного, міського голови і скріплюється печаткою представницького органу місцевого самоврядування.

 Заява про реєстрацію статуту та подані з нею документи
розглядаються у 30-денний термін. За результатами розгляду заяви та документів здійснюється реєстрація статуту або надається обґрунтована відмова в його реєстрації.

 У разі реєстрації статуту видається свідоцтво про державну реєстрацію статуту територіальної громади встановленого зразка та відомості про це вносяться до реєстру статутів територіальних
громад, який ведеться органом, що здійснює реєстрацію статутів, за встановленою формою та оприлюднюються на офіційному веб-порталі цього органу.

 Підставою для відмови в реєстрації статуту може бути невідповідність поданих документів Конституції та законам України.

Заступник начальника відділу державної реєстрації

друкованих засобів масової інформації та громадських

формувань у Закарпатській області Управління

державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального

управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)

Маркусь Тетяна Іванівна