Додати новий коментар

 Притримував це фото спеціально до кінця вересня. Чим особлива його історія? Знимковано з балкону будівлі колишнього правління Ужанського комітату (зараз мізей ім. Бокшая) в Ужгороді сто років тому, 22 вересня 1921-го. На світлині – велелюдний натовп, що зустрічає Президента Чехословаччини Томаша Масарика (ось він, йде внизу фотографії, третій справа в чорному капелюсі), який відвідав адміністративний центр Підкарпатської Русі лише один раз за свою каденцію.

Оточення Президента складалося з Прем’єр-міністра Яна Черні, міністра залізниць Вацлава Бургера, подружжя Бенешів, секретаря Пржемисла Шамаля та дочки Аліси.

Того ж дня, о 9 годині ранку, президентський кортеж виїхав з Кошиць і через Міхаловце в’їхав до Ужгорода. Рух автомобілів супроводжувався з повітря військовою ескадрою. Вся експедиція прибула до міста о 12:30.

Президента зустріло багато людей (придивіться, деякі з них навіть стояли у вікнах теперішньої школи №4), яких також привітав д-р. Іван Желтвай. У своїй короткій промові Масарик нагадав про переговори з русинськими співвітчизниками в Америці та особистий інтерес до розвитку цього регіону.

Після параду у повітовому будинку відбулася зустріч із представниками різних асоціацій та установ. Масарик прийняв представників усіх релігійних громад міста, легіонерів, підкарпатських мерів, угорських партій та культурних об’єднань, а також Червоного Хреста.

Після візиту Президент повернувся з Ужгорода на автомобілі до Кошиць, звідки о 19:00 поїхав поїздом до Нового міста над Вахом.

Томаш Масарик – безмсумнівно важлива, знакова особистість для нашого регіону, і його вклад в розвиток Закарпаття у міжвоєнні часи був колосальним. Загалом, якби не Масарик, то Закарпаття із чеським модернізмом могло б і не бути, або виглядало б воно зовсім по-іншому, ніж виглядає зараз.

Mykhailo Markovych