Додати новий коментар

Вперше в Україні вдалося поєднати комерційні інтереси й ідею збереження пам’ятки історії, культури та архітектури загальнонаціонального значення – в Ужгородському замку відкрили недержавну музейну експозицію та дегустаційну винну залу. ФОТОРЕПОРТАЖ

Ужгородський замок, як і всі інші в Україні, багато років якщо й отримував від держави якісь кошти на розвиток, капітальні видатки, то вкрай мізерні. На цей рік не передбачено взагалі й копійки. З початку незалежності України фортецю відвідали кілька закордонних мільярдерів, та не спокусилися на пропозицію вкласти гроші у збереження замку й мати свій зиск. Торік зробити це ризикнула директор ТОВ «Ужгородський замок» Маргарита Мощак – взявши банківський кредит, пройшовши всі бюрократичні процедури погодження у Державній службі з питань національної культурної спадщини і зробивши, без перебільшення, титанічну роботу у частині підвалів Ужгородського замку.

З дати підписання договору оренди приміщень, ТОВ «Ужгородський замок» сплачує 5 тисяч гривень щомісяця за оренду частини підвалів замку. Для всього, що там зроблено, підприємство вклало більше 1,5 млн (кредиту, і як жартує, на щастя, гривневого). Підвали багато років були захаращені всілякими господарськими речами, а науковці могли тільки мріяти про те, аби їх дослідити.

Під час робіт виявилося, що добрій справі, певно, сприяв сам Бог. Бо вода з внутрішнього дворика замку вже давно стікала саме в ці підвали, розмиваючи глиняну долівку, культурні нашарування, на яких стоять внутрішні стіни замку. Таких збігів, за словами Маргарити Миколаївни, було чимало. Здавалося, б реалізація проекту на межі зриву, однак все ледь не дивом налагоджувалося.

Успіх же проекту, вочевидь, у тому, що кожен учасник повірив у нього й ставився, як до власного. Чимало зусиль доклали, крім підприємиці й робітників, які вели реставрацію, також начальник управління культури Закарпатської ОДА Юрій Глеба, управління комунального майна області, науковці. До речі, за словами заввідділом археології Закарпатського краєзнавчого музею Йосипа Кобаля, розкопки при розчищенні підвалів дали тисячі знахідок керамічних виробів, а також залишків кам’яних знарядь праці, кісток тварин, які є свідками щонайменше 50-тисячної історії.

Знахідки з підвалів увійшли до експозиції «Історія Ужгородського замку». Тут також представлені макети фортеці у різні історичні епохи, карти й старовинні фото. Наприклад, відвідувачам буде цікаво дізнатися, що наприкінці 17 століття довкола замку були овочевий сад, сад Луґош, квітковий сад, бузьковий сад тощо. А в самій фортеці кипіло світське життя – діяв театр, працювали художники й поети, за часів Кристини Чакі було кілька сотень картин і замальовок, десятки гобеленів.

Більше ніде в Україні немає й експозиції середньовічних тортур – у підвалах же Ужгородського замку тепер зібрані навіть деякі автентичні знаряддя катувань, хоча більшість, звичайно, відтворені за старовинними літографіями, як, наприклад, шпичасте, з численними пристосуваннями для «вишуканих» катувань «відьмине крісло».

Катування часів інквізиції в Ужгородському замку, стверджують історики, справді були, щоправда, не у ново­відкритих підвалах, а в іншому крилі споруди.

Доступ до експозицій буде з внутрішнього дворика замку. Для дорослих вхід коштуватиме 4 грн, для дітей – 2. До дегустаційного залу окремий вхід на фронтоні замкової споруди – працюватиме зал найкращих закарпатських вин, як і фортеця, до 6 години вечора, куштування 6 сортів вин з докладною інформацією про них обійдеться в 29 грн. До слова, дегустаційна зала оформлена з максимальним збереженням автентичності підвалів, кам’яною кладкою, до якої колись подекуди добудували цегляну, використавши оригінальні художні ковані вироби місцевих майстрів, вітражне скло, оформивши портретами господарів замку, які за консультаціями науковців навіть щодо моди тих часів виконав художник Сергій Глущук.
Начальник управління культури облдержадміністрації Юрій Глеба на прес-конференції з нагоди відкриття підвалів зазначив, що приклад такого вдалого по­єднання інтересів бізнесу і збереження загальнонаціональної пам’ятки може бути використаний і для інших замків Закарпаття та й не тільки, бо держава навряд чи ближчим часом знайде для них достатньо коштів. Трапляється навіть навпаки – Хотинська фортеця дістала на реконструкцію європейський ґрант – 1 млн євро, однак кошти скерували у банк «Надра», і тепер годі їх отримати. Ужгородський замок теж сподівається на ґрант спільно з угорськими партнерами – близько 200 євро.

Лариса ПОДОЛЯК, "СЗ "Паланок"