Додати новий коментар

У неділю, 12 квітня, Україна відзначала День космонавтики. Здавалося б, Ужгород до космосу не має жодного стосунку, але насправді ця дата у фізиків обласного центру Закарпаття асоціюється із плідноїо роботою, розповісти про що ми попросили
директора Інституту електронної фізики НАН України, академіка НАНУ Отто Шпеника.

— Традиційно не лише космонавти, але й фізики, вважають 12 квітня своїм святом, оскільки космонавтика концентрує в собі найвищі досягнення наукової думки та вдосконалює сучасну техніку. Створення останнім часом нових "космічних літаків" типу "Шаттл", орбітальних станцій дало небувалий поштовх розвитку матеріалознавства, відновлювальної енергетики, навігаційної техніки та інформатики. Космонавтика об'єднала Землю супутниковим телебаченням, мобільним зв'язком, глобальною системою навігації тощо. Важко навести за приклад іншу галузь науки, вклад якої в прогрес людства був би більшим.
Як не дивно, але наше невелике місто із порівняно недовгою історією наукових шкіл має чималі здобутки в цій галузі. В УжНУ діє станція спостереження за штучними супутниками Землі, що є своєрідним диспетчерським пунктом світового значення. Вона фіксує та здійснює маршрутизацію всіх космічних кораблів у зоні своєї відповідальності. Результати цих спостережень мають важливе значення для організацій — власників космічної техніки, служб космічного моніторингу. Можна назвати і цикл робіт наших науковців зі взаємодії високоенергетичних частинок із молекулами та атомами, що були відзначені пам'ятними медалями програми "Союз-Аполлон". У Москві вийшла друком 2-томна монографія "Модель космосу", в якій є стаття нашого заступника директора з наукової роботи проф. А.Завілопуло, де описані дослідження, проведені в І ЕФ НАН України на установці з газодинамічним джерелом молекулярного пучка по моделюванню елементарних процесів у космосі.
А нещодавно у центральних ЗМІ з'явилася інформація про успішний запуск вітчизняного супутника-телескопа "Степ-Ф", який проведено в рамках українсько-російського співробітництва для дослідження радіаційних поясів Землі. Це вітчизняна розробка, найважливіші елементи якої виготовлені в нашій державі, а регламентні радіаційні та калібровочні експерименти по реєструючій апаратурі проходили у Токіо та в Інституті електронної фізики у відділі фотоядерних процесів. Установка цього відділу — мікротрон М-30 — об'єкт національного надбання України, на базі якого створено стенд для радіаційного тестування апаратури космічного приладобудування і який зі своїми унікальними методиками дозиметричного супроводу експерименту фактично є єдиним у нашій країні. В цьому напрямі наш інститут тісно співпрацює з Національним космічним агентством України та Дніпропетровським КБ "Південне".