Додати новий коментар

Для цього закаламутив соус під назвою "Комунальна революція".

Ура! В Ужгороді ремонтують дороги! А ще обіцяють засадити місто трояндами. І в спальному мікрорайоні облаштувати нову пішохідну зону – від вул. Перемоги до вул. Заньковецької «з естетичним вуличним освітленням, лавками, сучасною бруківкою і живою огорожею». Так після зустрічі ЗМІ з директором Департаменту міського господарства (О!) Віктором Мартином повідомило одне з видань ужгородського мера.

Ну, подумаєш, про продовження обіцяної торік реконструкції проспекту Перемоги уже ні гу-гу. І надання сучасного веселого вигляду вул. Толстого закінчилось лише перефарбуванням кількох балконів. До речі, у не надто веселі кольори. Це ж зрозуміло – мер Ужгорода людина творча, весь час чимось новим запалюється. Та й чому б це мешканцям проспекту мало бути все, а решті нічого?

І не важливо, що за ці гроші, наприклад, можна було б подбати про енергоощадні технології і бодай спорудити окремі котельні для бюджетних закладів – шкіл і дитсадків, які восени, сам мер Сергій Ратушняк пообіцяв, до централізованого тепла вже не підключать. Та й що котельні – ними тішитимуться хіба кількасот батьків учнів та вчителів окремої школи – а лавки всім видно. І скульптури, наприклад, або зелену огорожу. Як видно, наприклад, на проспекті супер годинники, які звіряються з космосом. Та й озеленення може Бог якось зарахує за добру справу – он скільки дерев в Ужгороді вже пішло під ніж за три роки ґаздування Сергія Миколайовича.

Та головне – є гроші. Не було, не було, три роки не було, а тепер з’явилися. Бо – пахне виборами. А освоювати гроші вчилися торік. З оглядкою і трішки. На проспекті Свободи і заміні вікон у школах та дитсадках. Тепер криза – особливо не продаси ні майна, ні землі, треба вчитися жити за бюджетні кошти. Тобто брати для себе не так з приватизації, як з бюджету. Тому і потекли кошти широким ручаєм на озеленення і встановлення ліхтарів-лавок. А лавка-лавці не рівня. Може насправді вона і коштує утричі дешевше, але коли поставлена за наказом мера і приправлена його палкою любов’ю до рідних ужгородців, то й ціна вища.

А ще будуть гроші на облаштування прибудинкових територій. Ужгородська міська рада вже виділила 2,6 млн. грн. зі спецфонду – коштів, що були отримані від продажу землі під індивідуальну забудову. Вірніше, як сказав пан Мартин, «заплановано відремонтувати внутріквартальні території»: заасфальтувати, облаштувати під’їзди для автівок, відремонтувати каналізацію, водогони, осушити підвали. От не робили цього не робили три роки, а тепер – гроші є, тому зроблять.

Та й є кому – проведено конкурс з обслуговування житлового фонду районів №№ 1,2,3. Тема взагалі благодатна на будь-яку зболену українську, і, зокрема, ужгородську душу – розгін ЖРЕРів і залучення нових фірм.

При цьому, щоб не травмувати тендітну психіку ужгородців, не повідомляється, що фірми, які замінять ЖРЕРи і зроблять те, що не робилося навіть в радянські часи, створені -- одна у січні цього року, а друга буквально днями – у березні. Тобто, що ці фірми не те що досвіду «обслуговування житлового фонду районів» не мають, а й взагалі ніякого. І тим більше не повідомляється, що їх знову «сообразили на троих» -- самого Ратушняка, директора Департаменту Віктора Мартина та зама Миколи Адамовського. Хоча так зрозуміліше, чому гроші раптом знайшлися.

А найбільша таємниця, що гроші вже теж розподілили – на реальні роботи дві третини, а третину собі. Та не просто собі, а на вибори. Тобто гроші на вибори всі, але одні хоч частково збираються вкласти в місто, а решту – безпосередньо до кишені. Крім того, «обслуговування» квартир передбачає стягнення плати і з мешканців, право на що теж отримують нові фірми. А це, за словами Мартина, 27 тисяч квартир. Якщо з кожної вкрасти хоч по 20 грн., за місяць вийде більше 500 тисяч, а за рік – 6 мільйонів гривень. За десять років, на які фірмам надано «повноваження», -- більше 60 млн. грн.

Справа перерозподілу грошових потоків, як уже згадувалось, для ужгородського мера та його соратника Мартина не нова – через комерційні структури, наближені до «сім’ї» робили встановлення автономного опалення, заміну вікон і дверей у бюджетних закладах без проведення конкурсів і за завищеними цінами, ремонтували дахи, під’їзди і за інформацією від підприємців брали відкат 20%.

Отож, для більш широкого опанування цим бізнесом, тихо-тихесенько, 26 березня швиденько, без відповідних документів провели конкурс на обслуговування житлових районів Ужгорода. Для отримання такого права визначили критерії: відсутність заборгованості із зарплати; внесення особистих півмільйона на ремонт будинків міста; наявність промислової бази, майстерень. Щоправда, у процесі конкурсу критерії «зам’яли».

БЮТівець Мартин і член партії «Яблуко» (що колись теж була під Тимошенко) Адамовський, користуючись технічними послугами пані Галас, визначили переможцем на обслуговування мікрорайону «Шахта» та центру міста фірму «Сігма-Уж», а всі підопічні території ТОВ «Підзамок» дісталися ТОВ «Наш Добробут».

Першою фірмою – без офісів, виробничих приміщень керує член «Яблука» Закір Мамед-огли Геюшев. Він добре відомий ужгородцям скандалами у 2001 році, коли нині мер Ужгорода Сергій Ратушняк ходив «хрестовим походом» у товариство афганців, намагаючись повернути до корита своїх прихильників, роботою яких були не задоволені більшість ветеранів. Ось як писала тоді преса: «… 37 афганців, рішуче незадоволені роботою міського товариства, до керівництва якого входив З. Геюшев, котре пережило як мінімум трьох голів, котрих використовували як ширму для вирішення своїх корисливих інтересів, у тому числі і при розподілі гуманітарної допомоги та благодійних пожертв».

Друга фірма, «Наш Добробут» (керівник Н.А.Рубіш), кажуть, заснована панами Горбан та Чорба, які нібито є родичами та довіреними особами кандидата в мери Ужгорода Віктора Мартина за новою молодою дружиною Ольгою. Та й зареєстрована фірма за адресою вул. Загорська, 23/30, кв. 25 – у колишній підстанції багатоповерхівки, яку викупив сам Мартин.

Результати конкурсу швиденько затвердили наказом того ж В. Мартина №44 від 30 березня цього року.

І може б громадськість проковтнула чергові «новації» мерії, та чільник міста наказав терміново виселити ЖРЕР №6 з приміщень першого поверху 16-поверхівки на проспекті Свободи, щоб звільнити 432 кв.м площі. Незабаром їх мають передати в оренду родичам Ратушняка. Таке ж завдання поставлено й стосовно ще одного приміщення на проспекті, ближче до автовокзалу, площею 263 кв.м. Обурились і працівники ТОВ «Підзамок» -- міські можновладці порушили п.6.1. договору між управлінням майном міста та товариством. Навіть журналістам Мартин поскаржився, що «Підзамок» звернувся до суду.

Жалітися Мартину, звісно, є чого – за рахунок перерозподілу потоків коштів, «прилипання» до рук тих, що будуть виділятися з міського бюджету, тих, які будуть збирати з людей нібито на облашування територій та ремонти і з відкатів з підприємців, загалом, за попередніми підрахунками, мало б накапувати близько 10 млн. грн. щомісяця. За такі гроші можна й позамилювати очі електорату обіцянками про ремонти та квіточки, аби ще раз сісти «на царство». І не важливо, з прізвищем Ратушняк, чи Мартин…

Юрій Столяров, "Старий Замок "Паланок"