Додати новий коментар

Зайшовши вранці у палату посиленого режиму, медична сестра психоневрологічного інтернату, що в одному із сіл Перечинського району Закарпатської області, застигла на порозі, наче вкопана, – на ліжку лежав закривавлений 49-річний мукачівець Василь, котрий тут перебував на лікуванні.

На його шиї виднілися глибокі порізи. Чоловік не подавав жодних ознак життя. Налякана медсестра доповіла про побачене керівництву лікарні, а ті в свою чергу зателефонували у Перечинський райвідділ міліції.

Дзвінок з психоневрологічного інтернату підняв на ноги ледь не весь особовий склад райвідділу. На місце пригоди виїхали керівники цього підрозділу та посилена слідчо-оперативна група. Потерпілого, на жаль, не вдалося врятувати. Від завданих близько півтора десятка ножових ударів у шию у нього не було найменших шансів на життя. Смерть виявилася миттєвою. Під час огляду місця події правоохоронці знайшли закривавлений зламаний кухонний ніж. Ним, припустили міліціонери, і вбили Василя.

Варто сказати, що в палатах посиленого режиму цієї установи знаходяться т.зв. "буйні" пацієнти, за котрими потрібен особливий нагляд. Такі, на думку лікарів, вважаються досить небезпечними. Працівники міліції вирішили перевірити усіх, хто контактував з Василем. Насамперед, підозра впала на пацієнтів, котрі перебували в цьому приміщенні. У палаті, крім Василя, знаходилося ще троє осіб. Один з пацієнтів був глухонімий, іншого ніяк не вдавалося вивести із шокового стану. Тож, зрозуміло, щось довідатися від них виявилося непростою справою. А ось поведінка третього, 31-річного мукачівця Володимира, видалася правоохоронцям підозрілою. Побачивши працівників міліції, він нібито замкнувся у собі. Цей тип -- постійний «клієнт» цієї медичної установи. Бувало, що й утікав звідси. Причиною його ізоляції, як правило, ставали приступи психічної недуги.

Спочатку Володимир на запитання оперативників намагався відмовчуватися. Та згодом цей молодик все-таки вирішив заговорити.

У палату посиленого режиму Володимира помістили після чергового приступу. Невідомо чому, але це приміщення видалося йому зборищем убивць. І молодик чомусь затаїв у душі злобу на свого земляка Василя, сусіда по палаті. У хворій голові Володимира з'явилася нав’язлива думка: якщо я його не вб'ю, то він мене точно порішить... Між обома не виникало жодних конфліктів, і усі поводилися пристойно, не викликаючи підозри. Та одного дня Володимир попросив свого приятеля, котрий теж мав психічну недугу, принести ніж. Мовляв, тут немає чим і сало відрізати. Коли з'явилася зброя, вирішив негайно діяти вночі.

Вибравши момент, молодик підійшов до сплячого сусіда і став щосили наносити йому удари ножем у шию. Зупинився лише тоді, коли зламалося лезо. Пізніше зламаний ніж мукачівець наказав сховати іншому сусідові по палаті.

За фактом убивства порушено кримінальну справу.