Додати новий коментар

Трохи фантазії, грошей, весела компанія та гарний настрій – цього вистачить, аби відпустка вдалася на славу. Тоді, вважають герої публікації, - неважливо, де відпочивати — в рідних Карпатах, на Кримському півострові чи на заморському курорті.

“Не треба їхати далеко...”

По чисте повітря та мальовничі пейзажі не варто їхати далеко – насолодитися цим можна у сільському Закарпатті. Тернополяни Ольга (34 р.) та Едуард (41 р.) уже два роки поспіль відпочивають там улітку, на кілька днів мандруючи автівкою. Це подружжя – як то кажуть, туристи з досвідом: не раз бували на Південному узбережжі Криму, відпочивали і в Єгипті. Проте торік у них народився син Вадимчик, а з маленькою дитиною під пекуче сонце, а тим паче в екзотичні країни, їхати не варто. Тож сусідні гори – ідеальний варіант.

- Торік ми вперше поїхали на Закарпаття, причому майже випадково – друзі порадили, - пригадує пані Ольга. – Я була вагітною, тож далекі подорожі були вже небажаними. Втім, вдома теж не хотілося сидіти, адже – літо, гарна погода!

Тоді подружжя оселилося в приватній садибі, що в селі Ізки. За добу проживання (у будинку – кімнати “люкс”, дворазове харчування – прим. ред.) платили по 100 грн за людину. Цього року ціни дещо зросли – господар садиби вже просив по 150 грн з однієї особи. Втім, за словами пані Ольги, на Закарпатті в кожному селі займаються “зеленим туризмом”, тож можна знайти й економніші варіанти.

- Нам сподобалося в Ізках, тому ми нічого іншого не шукали, - додає пан Едуард. – Крім того, у садибі хороша господиня – вона дуже добре готує, у кімнатах, душових - чисто. До того ж, звідти зручно доїжджати до різних цікавих місцин.

Торік подружжя з’їздило до Шипітського водоспаду, що за кілька кілометрів від села, де вони зупинялися. Побаченим і пані Ольга, і пан Едуард були вражені. Чоловік навіть наважився скупатися у льодяній воді, що стікає просто з гір. На шляху додому вони відвідали ще одну “родзинку” Закарпаття - озеро Синевір.

- Ми обійшли його навколо, помилувалися краєвидами, зробили фото, - пригадує тернополянка. – До речі, у туристичних проспектах озеро виглядає більшим, ніж є насправді. Нам години вистачило, аби пройтися спеціальною доріжкою вздовж узбережжя.

Звісно, тернополяни традиційно й цього року сходили на шашлики у ліс. Втім, вирішили також побачити на Закарпатті місця, де ще не бували. Насамперед запланували відвідати Мукачево.

- Нам пощастило з погодою, хоча вечори у горах холоднуваті, - пригадує пані Ольга. – Тоді ж, коли ми вирушили у Мукачево, надворі була спека. До речі, друзі розповідали, що у Тернополі того дня весь час дощило...

У відомому райцентрі Закарпаття туристи прогулялися центральною частиною міста, сфотографувалися біля ратуші. Містечко їм дуже сподобалося – воно невелике, але має якусь особливу ауру.

- Відпочили – супер! – стревджує пан Едуард. – Насправді, за цікавими враженнями не завжди треба їхати далеко – 250 км і ви опиняєтеся на Закарпатті, посеред дивовижної природи, насолоджуєтеся спокоєм і пейзажами.