Додати новий коментар

На Закарпатті не відкидають отримання додаткової енергії шляхом "експлуатації" вітру і сонця. Ці альтернативні джерела дають енергію відносно дешеву й екологічно чисту.

Але до них, як кажуть, наразі руки не доходять. Якщо і є десь приклади використання енергії вітру та сонця, то це поки що на рівні приватного ентузіазму.

Однак так буде не завжди. Закарпаття має чималий потенціал вітрової та сонячної енергії, і колись його почнуть-таки використовувати на повну силу в промисловій та побутовій сферах.

Приміром, у наших горах можливе будівництво вітряків, зокрема, на Приборжавських полонинах /Воловецький та Міжгірський райони/, а також на Рахівщині та полонині Руна /Перечинський район/. Вони могли б продукувати електроенергію для туристичних об'єктів, яких вже нині чимало на полонині Драгобрат, а також для тваринницьких таборів, "скидати" електрику вниз, у підполонинські села.

До речі, вітрові потоки могли б стати й вагомим фактором енергозбереження. Рік тому, наприклад, ухвалено постанову уряду "Про пілотний інноваційний проект "Розроблення і виробництво новітніх автономних інтегрованих систем електропостачання з використанням сонячних енергетичних систем, вітроенергоустановок та енергонакопичувчів".

Цей документ покликаний сприяти ефективному використанню паливно-енергетичних ресурсів та зменшенню споживання природного газу, підвищити енергетичну безпеку держави та поліпшити соціально-економічну ситуацію. На думку фахівців, спорудження сучасних вітрових установок у Криму, Карпатах, південних і східних областях України дозволило б покрити майже третину потреби країни в електроенергії.

Заощаджувати кіловати й калорії можна не тільки шляхом використання енергії вітру і сонця, але й здійснюючи заходи енергозбереження. Від виконання програми енергозбереження можна очікувати, що: зменшаться видатки на оплату енергоресурсів, а також критичний рівень зносу основних фондів у житлово-комунальному комплексі, поліпшиться технічний стан джерел та систем тепло-і водопостачання; підвищиться ефективність роботи житлово-комунальних підприємств і спадуть витрати на виробництво послуг; посилиться захист інтересів споживачів і т.д. Орієнтовно щорічна економія паливно-енергетичних ресурсів внаслідок реалізації заходів програми енергозбереження становила б 35 тисяч тонн умовного палива.

Чималий енергопотенціал таять у собі наші гірські ріки, маємо трохи свого газу, буре вугілля, відходи лісозаготівель і деревообробки. Звісно, не слід скидати з рахунку і вітрову та сонячну енергію, про яку вели мову щойно. Просто всім цим треба розумно розпорядитися. Згадані енергоресурси у поєднанні з програмою енергозбереження дали б вагомий економічний ефект.

До речі, нинішній міністр житлово-комунального господарства України вважає помилкою газифікацію сіл: мовляв, селяни й далі могли б використовувати дрова. Це питання спірне, воно потребує ретельного вивчення. Але те, що у селах могли б активніше використовувати альтернативні джерела енергії - те ж буре вугілля, відходи деревообробки /брикети, пелети тощо/, вітрову і сонячну енергію - це не підлягає сумніву. Тільки бережливі й ощадливі стають багатими, переконаний головний економіст Закарпаття.