Додати новий коментар

Їх масово закуповують не тільки представники місцевих переробних підприємств, але й заготівельники з Росії та Білорусі. Якщо у попередні роки вони просили селян сортувати плоди за розмірами, то тепер "підмітають" усе підряд. І платять непогано: огірок, жартують городники, став стратегічним продуктом.

Справді, попит диктує ціну. Свою справу зробила й буря, що пронеслася територіями Берегівського і Виноградівського районів: шквальний вітер і град пошкодили не тільки сади й виноградники, але й овочеві плантації. Отож перевиробництва огірків цьогоріч, на відміну від попередніх років, уже не буде. Звідси й попит і відповідні ціни... Якщо торік селяни продавали огірки заготівельникам за копійки і замість прибутків терпіли збитки, то нині у цьому плані все гаразд.

Чи не найкраще вродили огірки в Іршавському та Мукачівському районах. На Мукачівщині, приміром, під них відведено 848 гектарів сільгоспугідь. Найбільш "огірковим" вважають с.Ракошин, де діють потужні фермерські господарства. На 70 гектарах тут вирощують огірки методом крапельного зрошення.

Втім, чимало вмілих майстрів-овочівників проживають і в інших закарпатських селах. Після огірків - сезон томатів і перцю. На ринках Ужгорода вже нині їх не бракує. Отже, будемо з овочами. Зможемо поласувати і свіжими плодами, і на зиму відкласти. Вистачить і для себе, і для білоруських та російських заготівельників.
Ярослав Ядловська, Укрінформ