ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    28 березня 2024 четвер

    На Закарпатті — небувале нашестя змій!

    178 переглядів
    Закарпатці змушені ходити по лісу винятково у гумових чоботях

    На Закарпатті тепла липнева погода посприяла виповзанню на пекуче сонце неймовірної кількості плазунів. Старі верховинки кажуть, що то якийсь попереджувальний знак людям із небес, бо стільки гадюччя у цих краях не було ніколи.

    Їх зараз зустрінеш повсюдно: у лісі, на полі, просто на дорозі, у річці і навіть у кам'яних фундаментах старих дерев 'яних сільських хат та стаєнь. Люди, котрі зараз працюють на сінокосах, змушені ходити винятково у гумових чоботях. Кажуть, що на кожному кроці їх підстерігає небезпека бути покусаними отруйними зміями.
    ...Одного липневого дня 26-річна жителька гірської Абранки Наталія Куштинець полоскала у річці випрану білизну. Завершивши цю процедуру, молодиця повернулася у двір. Уже на східцях будинку відчула різкий біль у великому пальці ноги. Коли зиркнула вниз, не повірила власним очам: довжелезна чорна із сірими візерунками гадюка міцно трималася пальця. Від переляку жінка ледь не зомліла. Зібравшись із останніми силами, що від страху полишали її, рукою схопила змію і з силою відірвала й відкинула вбік. Тільки трохи оговтавшись від шоку, голосно почала кликати по допомогу. На крик збіглися люди. На щастя сусід, який має власного легковику, саме був вдома і доставив молодицю у Нижні Ворота в амбулаторію. Звідти уже непритомну покусану жінку забрала «швидка» у районну лікарню. Медикам довелося докласти чимало зусиль, щоби вивести із щокового стану потерпілу.
    - Найперше дякую Богові, а потім уже й лікарям за вчасно надану допомогу, — каже чоловік Наталії Василь Куштинець. — У нас трійко маленьких діточок, страшно й подумати, що вони могли, борони Боже, осиротіти. Найстрашніше зараз уже позаду, дружина
    почувається краще, однак усе ще перебуває під пильним наглядом лікарів.
    Любов Кремінна з тієї ж таки Абранки чистила хлів. Враз на поріг із бур'янів виповзла двометрова товстелезна змія і почала сунутися до стайні. Пані Люба не розгубилася й гострою лопатою накинулася на неї. Порубану непрохану гостю довелося викидати на смітник у два прийоми, бо на лопату вона не поміщалася. Наступного дня чоловік пані Люби Іван косив неподалік їхньої оселі траву, під косу потрапили одразу дві чималі змії. Ще одна встигла сховатися у нору. З того часу косар з гумовими чоботами більше не розлучається.
    - А я пішла на ділянку за сіном, — зауважила ще одна пенсіонерка з цього села баба Марія. — Коли вже оберемок сухої трави був у плахті в мене за спиною, на шиї відчула щось холодне й слизьке. Відразу не звернула уваги, а коли побачила, що коричнева з ромбиками на спині змія впала з моєї шиї під ноги, заклякла на місці. Зрушилася тільки тоді, коли гадюка зникла у найближчих кущах, а я відійшла від шоку. То було неабияке щастя, що ця нечисть мене не вкусила.
    «Поталанило» зустрітися із небезпекою ще одній пенсіонерці Марії Михайлівні із райцентру, яка обприскувала картоплю отрутою від колорадських жуків. Між рядками стара натикнулася на змію. Скрутившись в колесо та піднявши високо вгору голову, сіра гадюка стала висувати жало й сичати. Витягнутим із квасолі дерев'яним дрючком ґаздиня «почастувала» зайду. За свою сміливість та агресивність рептилія поплатилася життям. Пастух Іван із Верхніх Воріт, який відбував свою чергу з худобою, пішов до криниці,, щоби в жарку днину напитися холодної води. Та під крислатим буком, де знаходилася криниця з живильною вологою, у воді купалася величезна змія. Чоловік казав, що за все своє життя такої здоровенної гадини не бачив. І хоча серпентологи стверджують, що рептилії, побачивши людину, тікають, ця й не думала полишати водні процедури. У Завадці гадюка заповзла в коридор до місцевого жителя Василя Івановича. Щоби вигнати її з оселі, чоловікові довелося застосувати палицю. А на автотрасі міжнародного значення Чоп-Київ поблизу Нижніх Воріт ка-міон наїхав одразу на трьох чималих рептилій, котрі вилізли з порослого високою травою яру, щоб погрітися на розжареному сонцем асфальті. Нині у верховинських лісах появилося чимало грибів, особливо притягають потенційних грибників біляки, яких чомусь більше, ніж інших. Назбирати лісових делікатесів подалася на Воловеччину і жителька Кольчина Мукачівського району Ганна з сином. Однак, хоча грибів дійсно було достатньо, задоволення від тихого полювання вони не отримали, бо їх повсюдно підстерігали плазуни.
    - Гадів було багато, вони з'являлися переді мною щохвилини, я неабияк налякалася і боялася навіть крок зробити по лісі та по траві. До того ж, син був в сандалях та шортах, а не в гумових чоботях, — згадує жителька приміського селища.
    Я поцікавився у біолога Надії Задорожної, звідки це враз взялося стільки змій.
    - Нинішні кліматичні умови сприяють різкому зростанню популяції рептилій, — зазначила вона. — За радянських часів у тодішніх колгоспах повсюдно масово використовувалися засоби захисту рослин, різні хімікати, мінеральні добрива. Вони розприскувалися з гелікоптерів та так званих «кукурузників» і, звісно, з висоти потрапляли не тільки на поля, але й лісові масиви. їх застосування негативно впливало на розмноження цих земноводних. Від хімікатів плазуни гинули і не виводили потомства. Нині ж часи змінилися. Колгоспи розпаювали. Нові власники земельних наділів не мають коштів на придбання зазначених препаратів. Популяція рептилій поволі почала відновлюватися. І зараз дійсно плазунів дуже багато. Воловеччина - екологічно чистий кра.й, тут немає ніяких шкідливих виробництв, саме тому вони й зустрічаються там часто і майже повсюдно. Люди зазвичай з відразою спостерігають за ними і здебільшого їх убивають. Як біолог, я б не радила цього робити. Однак, якщо й надалі траплятимуться випадки нападу змій на людей та худобу, як це є зараз, то потрібно буде займатися цією проблемою більш серйозно.
    В.П., Воловецький район

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору