Додати новий коментар

На Закарпатті правоохоронці систематично проводять профілактичні заходи, спрямовані на викриття розповсюдників наркотиків: працюють із так званими важкими підлітками, допомагають у справі реабілітації й лікування хворих на наркоманію тощо.

Адже, чого гріха таїти, ця страшна суспільна недуга не збавляє обертів. Як виявляється, поширювати рецептуру виготовлення різноманітного «зілля кайфу» допомагає Інтернет.

Як повідомили кореспонденту UA-Reporter.com у ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області, ця історія розпочалася з того, що дільничні інспектори Ужгородського міського управління міліції довідалися, що 20-річний Микола, колишній наркоман, знову взявся за старе. До його оселі зачастили «гості», серед яких був неповнолітній. Тож до справи долучилися сищики відділів боротьби з незаконним обігом наркотиків і кримінальної міліції у справах дітей. Правоохоронці спершу вирішили з’ясувати походження наркотиків і встановити коло зв’язків Миколи. У квартирі ужгородця провели санкціонований обшук під час якого оперативники вилучили 16 одноразових шприців із залишками речовини, схожої на психотропний препарат ефедрин, паперовий згорток з марихуаною, баночки з порошком жовтого кольору й дві пластикові пляшки із наркотиком. До того, в одній з кімнат оселі затримали двох 17 і 20-річних юнаків, які саме перебували у «нірвані».

До речі, ефедрин застосовують у медицині як стимулюючий й (подібний до адреналіну) судинозвужувальний, протиастматичний засіб. Однак наркомани у домашніх умовах навчилися виготовляти з нього дурман первинтин (жаргонна назва: «вінт» і «джеф»). Кримінальна відповідальність настає під час вилучення 0,15 г цієї синтетичної речовини. Спочатку людина, що вживає його, відчуває ейфорію, прилив сил, відчуття непереможності. Втім, уже невдовзі вона стає занепокоєна, тривожна. Втрачається апетит, тіло починає нестерпно боліти. Через сильну інтоксикацію виникають конвульсії, параноя та галюцинації.

Як з’ясували оперативники, клієнти зачастили до Миколи, бо він навчився добре варити саме «вінт». Щоправда, «наркокулінар» цю гидоту у вени не колов, бо вже давно їх знищив, а просто її пив. До слова, останньому за організацію притону і виготовлення наркозасобів загрожує від 5 до 12 літ неволі з конфіскацією майна. Така перспектива фігуранта наразі зовсім не тішить. Аби звільнитися від відповідальності, той має намір погодитися на лікування. Сподівається, суд прийме це до уваги, а також те, що він не був судимим. Складність ситуації Микола зрозумів лише по тому, як опинився за ґратами. Може, саме тому відразу погодився на відверту розмову.

Мешкає парубок разом з матір’ю. Батька не пам’ятає, бо той покинув сім’ю, коли хлопцю було лише шість. Як стверджує начальник ВКМСД Ужгородського міськуправління міліції старший лейтенант Роман Король, саме діти з неповних сімей з часом створюють подібні проблеми як собі, так і правоохоронцям. Після закінчення школи, маючи хист до малювання, він без проблем вступив у художнє училище ім. Ерделі в Ужгороді. Здобув фах ландшафтного дизайнера. Та роботу за спеціальністю, на жаль, не знайшов.

– Саме тут, – ділиться своєю проблемою Микола, – і чекає на молодих людей пастка. Я став вештатися містом, завів нових друзів. Спершу вони здалися мені нормальними людьми. Якось хлопці запросили мене на вечірку, де підсунули якусь гидоту. Після першого разу пообіцяв собі ніколи не пробувати наркоту, бо успіх і визнання від того, повірте, не приходять. Навпаки, я вкоротив життя не тільки собі, а й матері. Найважче встояти перед спокусою, бо коли настає залежність, від неї втриматися неможливо – для цього треба бути дуже сильним духом.

Раджу молоді активно займатися спортом, аби загартувати не тільки тіло, а й дух. Велику роль у житті відіграє любов та турбота близьких людей. Я свого часу був позбавлений цього. Мене, на жаль, виховала вулиця».

Наркотиками Микола «бавиться» упродовж двох років. Цьогоріч, у березні, пройшов курс лікування в обласному наркодиспансері. Півроку нічого не вживає. Протриматися, як кажуть, «на плаву» допомогла кохана дівчина. Та одного дня до нього знову завітали давні приятелі і попросили приготувати первинтин. Звичайно, спробував і сам. Тож наступна настанова молоді від Миколи: «треба бути уважними та пильними у виборі друзів».

І на завершення: Микола вважає, що Інтернет – небезпечна за певних умов річ. З нього можна довідатися багато чого зайвого. Приміром, рецепт виготовлення первинтину він отримав саме із всесвітньої комп’ютерної мережі.

Хочеться вірити, що сподівання Миколи збудуться: суд не суворо покарає його і він зуміє, попри все, повернутися до нормального життя. Та чи вистачить у хлопця сили волі та бажання – покаже життя.