Додати новий коментар

Розвиток туристично-рекреаційної галузі на Закарпатті останнім часом набув позитивної динаміки. Скажімо, кількість туристів, які відвідали гірський край з 2004 по 2008 роки, збільшилася на 74 відсотки: у 2004 р.- 247 тис. осіб, у 2008-му - понад 431 тисячу.

І це при тому, що частина туристичних потоків залишається поза обліком: сільський і самодіяльний туризм, а також гості, які приїжджають в область на відпочинок і проживають у знайомих, друзів чи родичів. Збільшився й обсяг наданих послуг - зі 115 млн грн у 2004-му до 249 мільйонів - торік. Обсяг робіт із будівництва та реконструкції туристично-оздоровчих об'єктів також зріс - із 34 млн до 54 мільйонів.

Кореспондент УКРІНФОРМу попросив начальника управління європейської інтеграції, туризму і курортів обласної держадміністрації Олександра Марченка докладніше розповісти про закарпатський туризм, його здобутки за останні роки.

- Коротко і популярно, будь ласка: що таке Закарпаття туристичне сьогодні?

- Нині в області діють 318 об'єктів відпочинку та оздоровлення, у них одночасно можна розмістити понад 21 тисячу осіб, що на 28 відсотків більше, ніж у 2004 році.

Умовно наш відпочинковий комплекс можна поділити на три групи закладів: оздоровчі /28 об'єктів/ - вони найбільш характерні для Мукачівського та Свалявського районів, тут зосереджено 50% ліжкового фонду всіх оздоровчих закладів краю; рекреаційні /93 об'єкти/- розташовані здебільшого у Тячівському, Свалявському та Міжгірському районах; і, нарешті,туристичні заклади /197 об'єктів/, найбільш розвинута мережа яких - у Рахівському і Свалявському районах та місті Ужгород.

- Олександре Іполитовичу, яка група названих закладів користується найбільшим попитом?

- Одним з найпопулярніших на Закарпатті є лікувально-оздоровчий туризм з використанням мінеральних та термальних вод. Йдеться, зокрема, про сучасні санаторні комплекси "Квелле Поляна", "Сузір'я", "Термал-Стар", "Карпатія", "Теплиця", "Боржава", "Гірська Тиса", "Синяк" та інші. Окрім сучасних методик лікування, ці санаторії мають комфортабельні номери, професійно підготовлений персонал, розвинуту інфраструктуру, по-дизайнерськи оформлену прилеглу територію.

З 2004 по 2008 роки в області збудовано чи реконструйовано та введено в дію 45 туристично-рекреаційних об'єктів, які під час літнього та зимового сезонів заповнюються практично на всі сто відсотків. Вони поки що не взмозі задовольнити зростаючий попит на лікувальні послуги, але вже у наступному році передбачено ввести в дію два нові великі санаторні комплекси - "Сойми" на Міжгірщині та "Деренівська купіль" /Ужгородщина/.

Не меншим попитом користуються і туристично-рекреаційні й готельно-ресторанні комплекси, що, крім основних /проживання, харчування, екскурсії/ надають і широкий спектр додаткових послуг - сауни, російські й турецькі лазні, басейни, конференц-зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, фіто-бари, кальян-клуби, винні фонтани, солярії, прокатні пункти лижного спорядження, прогулянки на конях, сплав по гірських річках, риболовля у власних ставках та форельниках. Якістю цих та інших послуг виділяються, приміром, такі заклади, як "Богольвар", "Воєводино", "Водограй", "Карпатський мисливець", "Континент", "Червона рута", "Унгварський"...

- Якому відпочинку на Закарпатті - зимовому чи літньому - віддає перевагу сучасний турист?

- Природа створила особливо сприятливі умови для зимового відпочинку, зокрема, для любителів швидкісних спусків з гір. У 2004-2008 роках кількість гірськолижних витягів в області зросла на 67% - нині їх 77. За відгуками самих відпочиваючих, кращі серед гірськолижних центрів - села Пилипець, Подобовець, Ізки в Міжгірському районі, СТК "Синяк" на Мукачівщині, полонина Драгобрат на Рахівщині та гора Красія на Великоберезнянщині.

Втім, останнім часом зростає популярність і літнього відпочинку в Карпатах. Гостей приваблюють мальовнича природа, чисте гірське повітря, цілющі мінеральні води, гостинність горян, їхні своєрідні традиції і звичаї, самобутні народні страви. Плюс до цього - історико-архітектурний потенціал Закарпаття, замкові споруди й дерев'яні церкви якого стали вагомим внеском у світову культурно-мистецьку скарбницю.

Отож останнім часом, як я вже відзначав, особливої різниці у попиті на зимовий і літній відпочинок у нас немає: туристично-рекреаційні заклади під час обох сезонів заповнюються повністю.

- Олексадре Іполитовичу, ви твердите, що кількість відпочиваючих на Закарпатті в останні роки зростає - незважаючи на кризу. За рахунок чого?

- Передусім за рахунок розширення асортименту послуг та поліпшення їх якості. До того ж, у нас не ганяються за швидкими і великими прибутками, тому не квапляться піднімати ціни. Як це не дивно, але на руку нам і криза: подорожчання долара, складнощі з оформленням шенгенських віз переорієнтували на Карпати багатьох туристів, які попервах мали намір відпочити за рубежем.

- Як "заманюєте" туристів у наш край?

- З цією метою влаштовуємо виставки і фестивалі, самі буваємо на таких заходах в інших областях, публікуємо рекламні матеріали у пресі. Діють і туристично-інформаційні центри. У 2004 р. був один такий заклад, тепер їх шість. Незабаром відкриємо ще три центри - в Ужгородському, Хустському і Тячівському районах.

- Чув, туристам особливо подобаються наші фестивалі...

- Так, отож лиш торік проведено близько 140 таких свят, цьогоріч з'явилися два нові: фести голубців на Берегівщині та кукурудзи - на Виноградівщині. Найбільш популярні - фольклорно-мистецький фестиваль "На Синевир трембіти кличуть", туристичний фест "Євро Карпати", етнофестиваль сільського зеленого туризму "Гуцульська ріпа", фольклорне свято "Гуцульська бринза", а також винні фестивалі "Червоне вино" /Мукачево/, "Біле вино" /Берегово/, фест вина і меду "Сонячний напій" та фестиваль молодого вина "Закарпатське божоле" /Ужгород/.

- Туристів, вочевидь, зацікавлюють і нові туристичні маршрути й шляхи?..

- Справді, в останні роки розроблено та створено Закарпатський туристичний шлях, Закарпатський туристичний винний шлях, Закарпатський туристичний гастрономічний шлях /він презентує національні кухні дев'яти нацменшин, які проживають в області/, військовий шлях "Стежками героїв" /до 70-річчя проголошення Карпатської України/, туристичний маршрут "Гуцульськими стежками" і т.д.

- Розвитку туризму в області, безумовно, сприяє і міжнародна виставка-ярмарок "Турєвроцентр Закарпаття"...

- Безумовно. Цьогоріч вона відбулася в Ужгороді вже увосьме. На ній були представлені 10 областей України, а також країни Карпатського регіону. Та головне, свій туристичний потенціал продемонструвало Закарпаття. Окремі розділи на виставці були присвячені внутрішньому і закордонному туризму, гірськолижним центрам, сільському туризму, супутнім товарам і спорядженню, банківським, страховим і транспортним послугам...

У рамках виставки-ярмарку відбулася міжнародна конференція "Туризм без кордонів: екологія і мандри", гості мали можливість оцінити привабливість нашого краю під час презентаційного рекламно-інформаційного туру.

- Вагомим стимулом розвитку туристичної галузі, у т.ч. й на Закарпатті, може стати Євро-2012. Матчі єропейського чемпіонату в нашій області не відбуватимуться, та все ж очікується великий наплив туристів-уболівальників, які проїжджатимуть через нашу область у Львів та інші міста України, які прийматимуть Євро-2012...

- Так, вже нині активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей, починаючи з пунктів перетину державного кордону і до меж з іншими областями. Особливо вирізняються такі готельно-мотельно-ресторанні комплекси, як "Шале" /Свалявський район/, "Наталі" /Воловецький/, "Червона гора" /Мукачівський/, "Європа" /Ужгородський/, "Гелікон" та "Фемелі" /Берегівський район/. Через два роки таких та інших закладів буде значно більше.

Зробимо все, щоб зарубіжний турист, побувавши на матчі Євро-2012, захотів зупинитися на Закарпатті, відпочити, помилуватися природою, насолодитися закарпатськими винами і народними стравами. І щоб його потім тягнуло до нас знову... Закарпаття вже нині має такі "магнетичні" дані. Розвиватимемо їх і далі...

УЖГОРОД. Ярослав Яловський.