Додати новий коментар

Розвиток туристично-рекреаційної галузі на Закарпатті останніми роками набув позитивної динаміки. Скажімо, кількість туристів, які відвідали гірський край з 2004 по 2008 роки, збільшилася на 74 відсотки: у 2004 р. – 247 тисяч осіб, у 2008-му – понад 431 тисячу.

І це при тому, що частина туристичних потоків залишається поза обліком: сільський і самодіяльний туризм, а також гості, які приїжджають в область на відпочинок і проживають у знайомих, друзів чи родичів.

Збільшився й обсяг наданих послуг – зі 115 млн. грн. у 2004-му до 249 мільйонів – торік. Обсяг робіт із будівництва та реконструкції туристично-оздоровчих об'єктів також зріс: із 34 млн. гривень у 2004 році до 54 мільйонів – у 2008-му. Наш кореспондент попросив начальника управління європейської інтеграції, туризму і курортів обласної держадміністрації Олександра Марченка докладніше розповісти про закарпатський туризм, його здобутки за останні роки.

У літній і зимовий сезон – "туристичний аншлаг"

– Коротко і популярно, будь ласка: що таке Закарпаття туристичне сьогодні?

– Нині в області діють 318 об'єктів відпочинку та оздоровлення, у них одночасно можна розмістити понад 21 тисяча осіб, що на 28 відсотків більше, ніж у 2004 році.

Умовно наш відпочинковий комплекс можна поділити на три групи закладів: оздоровчі (28 об'єктів) – вони найбільш характерні для Мукачівського та Свалявського районів, тут зосереджено 50 відсотків ліжкового фонду всіх оздоровчих закладів краю; рекреаційні (93 об'єкти) – розташовані здебільшого у Тячівському, Свалявському та Міжгірському районах; і, нарешті, туристичні заклади – (197 об'єктів), найбільш розвинута мережа яких – у Рахівському і Свалявському районах та місті Ужгород.

– Яка група названих закладів є найбільшим популярною?

– Одним із найпопулярніших на Закарпатті є лікувально-оздоровчий туризм з використанням мінеральних та термальних вод. Йдеться, зокрема, про сучасні санаторні комплекси "Квелле Поляна", "Сузір'я", "Термал-Стар", "Карпатія", "Теплиця", "Боржава", "Перлина Закарпаття", "Гірська Тиса", "Синяк" та інші. Окрім сучасних методик лікування, ці санаторії мають комфортабельні номери, професійно підготовлений персонал, розвинуту інфраструктуру, по-дизайнерськи оформлену прилеглу територію.

З 2004 по 2008 роки в області збудовано або реконструйовано та введено в дію 45 туристично-рекреаційних об'єктів, які під час літнього та зимового сезонів заповнюються практично на всі сто відсотків. Вони поки що не в змозі задовольнити зростаючий попит на лікувальні послуги, але вже наступного року передбачено ввести в дію два нові великі санаторні комплекси – "Сойми" на Міжгірщині та "Деренівська купіль" на Ужгородщині.

Не меншим попитом користуються і туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, що, крім основних (проживання, харчування, екскурсії) надають і широкий спектр додаткових послуг – сауни, російські й турецькі лазні, басейни, конференц-зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, фіто-бари, кальян-клуби, винні фонтани, солярії, прокатні пункти лижного спорядження, прогулянки на конях, сплав по гірських річках, риболовля у власних ставках та форельниках. Якістю цих та інших послуг виділяються, приміром, такі заклади, як "Богольвар", "Воєводино", "Водограй", "Карпатський мисливець", "Континент", "Червона рута", "Унгварський"...

– Якому відпочинку на Закарпатті – зимовому чи літньому – віддає перевагу сучасний турист?

– Природа створила особливо сприятливі умови для зимового відпочинку, зокрема для любителів швидкісних спусків з гір. У 2004-2008 роках кількість гірськолижних витягів в області зросла на 67 відсотків – нині їх 77. За відгуками самих відпочиваючих, кращі серед гірськолижних центрів – села Пилипець, Подобовець, Ізки в Міжгірському районі, СТК "Синяк" на Мукачівщині, полонина Драгобрат на Рахівщині та гора Красія на Великоберезнянщині.

Втім, останнім часом зростає популярність і літнього відпочинку в Карпатах. Гостей приваблюють мальовнича природа, чисте гірське повітря, цілющі мінеральні води, гостинність горян, їхні своєрідні традиції і звичаї, самобутні народні страви. Плюс до цього – історико-архітектурний потенціал Закарпаття, замкові споруди й дерев'яні церкви якого стали вагомим внеском у світову культурно-мистецьку скарбницю.

Отож останнім часом особливої різниці у попиті на зимовий і літній відпочинок у нас немає: туристично-рекреаційні заклади під час обох сезонів заповнюються повністю.


Криза "працює" на закарпатський туризм...

– Олександре Іполитовичу, ви твердите, що кількість відпочиваючих на Закарпатті останніми роками зростає – незважаючи на кризу. За рахунок чого?

– Передусім за рахунок розширення асортименту послуг та поліпшення їх якості. До того ж, у нас не ганяються за швидкими і великими прибутками, тому не квапляться підвищувати ціни. Як це не дивно, але на руку нам і криза: подорожчання долара, складнощі з оформленням євросоюзівських віз переорієнтували на Карпати багатьох туристів, які попервах мали намір відпочити за рубежем.

– Як "заманюєте" туристів у наш край?

– З цією метою влаштовуємо виставки і самі буваємо на таких заходах в інших областях, фестивалі, публікуємо рекламні матеріали у пресі. Діють і туристично-інформаційні центри. У 2004 р. був один такий заклад, тепер їх шість. Незабаром відкриємо ще три центри – в Ужгородському, Хустському і Тячівському районах.

– Чув, туристам особливо подобаються наші фестивалі...

– Так, отож лиш торік проведено близько 140 таких свят, цьогоріч з'явилися два нові: фести голубців на Берегівщині та кукурудзи – на Виноградівщині. Найбільш популярні – фольклорно-мистецький фестиваль "На Синевир трембіти кличуть", туристичний фест "Євро Карпати", етнофестиваль сільського зеленого туризму "Гуцульська ріпа", фольклорне свято "Гуцульська бринза", а також винні фестивалі "Червене вино" (Мукачево), "Біле вино" (Берегово), фест вина і меду "Сонячний напій" та фестиваль молодого вина "Закарпатське божоле" (Ужгород).

– Туристів, вочевидь, зацікавлюють і нові туристичні маршрути й шляхи?..

– Справді, останніми роками розроблено та створено Закарпатський туристичний шлях, Закарпатський туристичний винний шлях, Закарпатський туристичний гастрономічний шлях (він презентує національні кухні дев'яти нацменшин, які проживають в області), військовий шлях "Стежками героїв" (до 70-річчя проголошення Карпатської України), туристичний маршрут "Гуцульськими стежками" і т. ін.

– Розвитку туризму в області, безумовно, сприяє і міжнародна виставка-ярмарок "Турєвроцентр Закарпаття"...

– Цьогоріч вона відбулася в Ужгороді вже увосьме. На ній були представлені 10 областей України, а також країни Карпатського регіону. Та головне, свій туристичний потенціал продемонструвало Закарпаття. Окремі розділи на виставці були присвячені внутрішньому і закордонному туризму, гірськолижним центрам, сільському туризму, супутнім послугам і товарам, банківським, страховим і транспортним послугам...

У рамках виставки-ярмарку відбулася міжнародна конференція "Туризм без кордонів", гості мали можливість оцінити привабливість нашого краю під час презентаційного рекламно-інформаційного туру.

– А як обласні чиновники ставляться до питань розвитку туризму?

– Всіляко сприяє розвиткові цієї галузі. Власне, туризм є одним із пріоритетів у роботі обласної влади. Завдяки цьому останнім часом змінився сам підхід до туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття: розробляються наукові концепції розвитку природно-рекреаційних територій. Останніми роками з ініціативи обласної влади розроблені концепції розвитку Боржавських полонин, національного природного парку "Синевир", територій "Драгобрат-Кваси", Усть-Чорнянської селищної та кількох прилеглих сільських рад, а також полонини Руна. В основу всіх цих концепцій закладені вимоги щодо збереження екологічного стану та природного ландшафту краю, що, власне, найбільше й притягує туриста. Ці концепції лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються під час створення генеральних планів розбудови сіл, селищ, маленьких міст.

– З ким взаємодіє, скажімо, і на кого опирається обласна держадміністрація у своїй діяльності щодо розвитку туризму і рекреації?/strong>

– Серед партнерів обласної влади такі громадські організації та державні інституції, як Асоціація туристичних підприємств області, обласний Центр розвитку сільського туризму, обласний осередок Федерації спортивного туризму, фундація регіональних туристичних ініціатив "Турєвроцентр", Спілка приватних виноградарів і виноробів Закарпаття, кафедра туризму Ужгородського національного університету, Ужгородський комерційний технікум, Мукачівський державний університет і т. ін.

Наслідком такої співпраці стало створення в області бренду розвитку сільського туризму "Європа в одному селі", використання бренду "Карпати" в рамках Карпатського єврорегіону, проведення сертифікації санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельно-ресторанних об'єктів, створення нових туристичних шляхів.

– Вагомим стимулом розвитку туристичної галузі, у т. ч. й на Закарпатті, може стати Євро-2012. Матчі європейського чемпіонату в нашій області не відбуватимуться, та все ж очікується великий наплив туристів-уболівальників, які проїжджатимуть через нашу область у Львів та інші міста України, які прийматимуть Євро-2012...

– Так, вже нині активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей, починаючи з пунктів перетину державного кордону і до меж з іншими областями. Особливо вирізняються такі готельно-мотельно-ресторанні комплекси, як "Шале" (Свалявський район), "Наталі" (Воловецький), "Червона гора" (Мукачівський), "Європа" (Ужгородський), "Гелікон" та "Фемелі" (Берегівський район). Через два роки таких та інших закладів буде значно більше.

Одним словом, зробимо все, щоб зарубіжний турист, побувавши на матчі Євро-2012, захотів зупинитися на Закарпатті, відпочити, помилуватися природою, насолодитися закарпатськими винами і народними стравами. І щоб його потім тягнуло до нас знову... Закарпаття вже нині має такі "магнетичні" дані. Розвиватимемо їх і далі...

(Сава ФЕДОРЧУК)