Додати новий коментар

Якщо в кризу ви заїхали на власному авто, а важкі економічні обставини душать, автомобіль може на деякий час урятувати. Звісно, якщо погодитеся ходити пішки, віддавши його в автоломбард. В Ужгороді цей бізнес лиш починає розвиватися, але перші клієнти вже є.

Сімейна пара одного з сіл Перечинщини стала нашим першим клієнтом, хоч працюємо тільки місяць, – розповідає Сергій Зеньковець, директор товариства "Міський ломбард". – Люди заставили в нас мікроавтобус "Газель", аби за позичені кошти виготовити документи і візи. Обоє поїхали на заробітки в Словаччину. Планують за місяць повернути борг і забрати машину".

"Міський ломбард" і "Ломбард-Сакура" наразі єдині на Закарпатті, що беруть автомобілі в заставу. З пропозицією розповісти про свій досвід роботи ми звернулися до керівників обох, однак погодився лише пан Зеньковець. Директор "Ломбард-Сакура" спочатку випитував, нащо то нам треба, далі ніби погодився на зустріч, а врешті вимкнув телефон. Така поведінка, відверто скажу, здивувала. Тим більше з огляду на те, що для розвитку цього бізнесу реклама потрібна: люди дуже часто взагалі не розуміють, що таке автоломбард.

"До нас приходять і питають, чи продаємо машини в кредит, – усміхається Сергій Зеньковець. – Майже кожному доводиться пояснювати, що ми не продаємо, а зичимо гроші під заставу автомобілів. Можемо, крім того, терміново викупити автомобіль або, якщо людині не спішно, надати позику й паралельно виставити автомобіль на продаж".

Загалом схема позики в автоломбарді нескладна. За дві-три години оформляються всі папери, оцінюють стан автомобіля, нотаріально засвідчують угоду й видають гроші. Машина зберігається на спеціальному майданчику з цілодобовою охороною. Причому клієнт за стоянку не платить. На відміну від банків, котрі при видачі кредитів вимагають прописку й довідку про доходи, в автоломбарді від клієнта просять тільки паспорт, ідентифікаційний код, техпаспорт автівки й документ, що засвідчує згоду дружини чи чоловіка на заставу.

Оскільки на Закарпатті цей бізнес ще не розвинений, клієнтами тут не гребують. Можуть узяти в заставу й іномарки, й автівки вітчизняного виробництва. Якщо в київських автоломбардах вік машини переважно обмежений 7-ма роками для іномарок і 3-ма для "Деу" і "Шевроле" ("Таврії" і "Жигулі" практично ніхто не бере), то на Закарпатті цей фактор менш суттєвий. Якщо машина в доброму стані, то вона може бути старшою й за 10 років. Ба більше – заставою може слугувати навіть спецтехніка.

Умови в усіх кредиторів приблизно однакові. Але юристи радять мати справу лише із зареєстрованими як ломбард компаніями, діяльність яких жорстко контролюється державою. Різнить ці заклади насамперед вартість оформлення документів (одноразова сплата при підписанні договору) і, можливо, підхід до оцінювання автівок. Відсотки ж за користування позикою практично однакові – 0,3–0,5 % у день.

Після того, як оцінник вивчить стан автомобіля і встановить ціну, визначається сума позики. Якщо машина майже нова, в доброму стані, то можуть позичити до 80 % відсотків названої експертом суми. Та зазвичай дають менше – від 20 до 70 %. Плата за користування позикою залежить від її величини (що менша сума, то більший відсоток). Якщо, до прикладу, людина позичає 10 000 гривень, то в "Міському ломбарді" вона щодня сплачуватиме 0,5 % загальної суми позики, якщо ж 20 000 грн, то 0,3 %. За двадцять позичених тисяч щодня треба віддячуватися 60-ма гривнями, у підсумку за місяць набіжить 1800 грн. Сума немала. Проте якщо людині "горить", а є певність, що гроші скоро будуть, застава автівки може стати виходом.

Найчастіше люди укладають договір на місяць. Проте, якщо гроші з’явилися раніше, можна погасити борг коли завгодно. Якщо ж після закінчення терміну позики клієнт не має потрібної суми, але сплатив відсотки за користування кредитом, договір автоматично продовжують. Коли строк дії договору збіг, а людина не може заплатити навіть відсотків, два тижні ломбард нічого не робить, але нараховує пеню. Якщо ж і через два тижні грошей нема, автомобіль конфіскується і стає власністю кредитної установи. Хоча Сергій Зеньковець переконує, що в такому кінцевому варіанті ломбарди не зацікавлені.

"Нам не потрібне майно людей, – каже директор закладу. – Ми заробляємо на кредитуванні, а не на продажеві машин. Тому, якщо людина потрапляє у скрутну ситуацію, не може виплатити борг, але приходить, пояснює ситуацію й просить відтермінувати сплату, ми стараємося сприяти".

Наостанок – суттєвий нюанс. Відповідно до законодавства, якщо клієнт не погасив боргу і ломбард продав автомобіль, власникові мають повернути різницю між сумою кредиту й сумою, отриманою при продажі, вирахувавши відсотки, пеню, штрафи й комісійні за реалізацію авта.

Чи буде попит на Закарпатті на послуги автоломбардів, нині сказати важко. Сергій Зеньковець відзначає, що в нашій області й загалом на Західній Україні до ломбардів інше ставлення, ніж на Сході чи Півдні країни. Краяни з пересторогою й обережністю ставляться до позик під заставу. Проте експерти вважають, що число клієнтів автоломбардів зростатиме ще як мінімум кілька місяців, поки ситуація на банківському ринку не стабілізується і не повернуться доступні програми споживчих позичок і кредитування малого бізнесу.

Ярослав Світлик, "Старий Замок "Паланок"