ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    29 березня 2024 п'ятниця

    Все менше часу залишається до недільного матчу "Карпати" - "Закарпаття"

    42 переглядів
    Валентин Платонов у Львові з "Карпатами" не зіграє

    Сьогодні команда Ігоря Гамули провела останн перед від'їздом до Львова тренування на рідній землі. Курс на останній ужгородці візьмуть завтра вранці відразу після сніданку.

    Вже у столиці Галичини запланований обід, а о 16.00 суботньої днини закарпатці вийдуть на стадіон "Україна", де проводитиметься передматчеве тренування.

    Як повідомили в інформаційному відділі ФК "Закарпаття", напередодні Карпатського дербі у лазареті ужгородців знаходяться наддосвідчені Валентин Платонов і Олександр Чижевський.

    Обидвоє ще не залікували травми, тож спостерігатимуть за дуеллю збоку.

    А ось хто й справді може допомогти, так це щойно заявлений молдованин Ігор Андронік — після улагодження усіх формальностей з переїздом в Ужгород на нього всерйоз розраховує Ігор Гамула.


    Чергове повернення ужгородського «Закарпаття» - наступного суперника «Карпат» у чемпіонаті - до елітного дивізіону, на відміну від попередніх років, викликає великий інтерес. Особливо радіють з цього приводу журналісти. А причина цього явища лежить на поверхні: ужгородський клуб очолює Ігор Гамула – цікавий тренер, а головне, неординарна особистість. Мав у цьому нагоду переконатися і кореспондент Інформаційного центру ФК "Карпати". Щоправда, настрій у керманича закарпатців після домашньої поразки від «Дніпра» був не найкращим. Однак на розмову при цьому він погодився відразу.

    - Після двох перемог поспіль над «Арсеналом» і «Оболонню» ви, напевне, сподівалися обіграти і «Дніпро»?

    - В усякому разі програвати не мали наміру, це точно. У цьому випадку краще не просто не виходити на поле, а взагалі зав’язувати з футболом. Але разом з тим і я, і мої гравці добре розуміли, що клас футболістів «Дніпра» значно вищий, ніж у обох київських команд разом взятих. Так воно в підсумку і вийшло. Я не можу сказати, що ми погано грали, а тим більше, що хлопці не віддавали грі всі свої сили. Вважаю, що в першому таймі вони повністю виконували план на гру – перекривали все що можна, діючи від оборони. Шкода лише, що в кінці першого тайму нам не вистачило концентрації в захисті і грубо помилився Болохан, що й призвело до гола. Але ще на початку гри ми знову не реалізували свої моменти – і Артеменко, і Гомес повинні були забивати. Якщо ж аналізувати цю гру загалом, то скажу, що «Дніпро» наочно продемонстрував, що таке клас і ще раз довів свою майстерність. Але це закономірно, адже в них один футболіст більше коштує, ніж наша команда уся в повному складі плюс в додачу місто Берегове.

    - На вашу думку, чим визначається клас гравця?

    - Умінням реалізувати свій шанс. От скажіть, як можна було не забивати в тих моментах, які мав Артеменко – йому ж залишалося лише переправити м’яч в порожні ворота. Причому йому ніхто не заважав. Там важче було не забити. Це щодо гри в атаці. А в захисті клас, це коли двоє гравців ніколи не дадуть себе обіграти одному супернику. Ну і, звісно, класний захисник ніколи не промахнеться по м’ячу, як це зробив Болохан. Шкода, що у нас перед грою виникли кадрові проблеми в захисті. Так склалися обставини, що Чижевський травмувався за день до гри, а з Шендриком самі знаєте яка ситуація – через той злощасний аналіз на допінг.

    - Що спричинило невдалий старт «Закарпаття» у чемпіонаті?

    - Десь трохи забракло часу на якіснішу підготовку до сезону. Адже «Закарпаття» грало в першій лізі і минулий чемпіонат закінчило пізніше, ніж клуби Прем’єр-ліги. До того ж і мені, коли запросили в Ужгород, також був необхідний якийсь час на адаптацію, на вивчення можливостей кожного футболіста. Окрім того, в деяких матчах, які ми програли, нам елементарно не таланило. Маю на увазі зустріч в Маріуполі, коли ми як мінімум мали не програти, та домашню гру з «Металістом». Харків нас обіграв також, як і «Дніпро», виключно за рахунок вищого класу. Але виглядали ми пристойно.

    - З підбором гравців у «Закарпатті» проблем багато?

    - Запрошуючи гравців, ми виходили виключно з наших можливостей. «Закарпаття» ж не «Динамо» і не «Шахтар» за фінансами. А кваліфіковані футболісти нині вартують чимало. Тому в цьому питанні необхідно бути реалістом. А щодо селекції, скажу, що над цим питанням ми працюємо постійно. Для нас головне, протриматися до зимової перерви. А там буде значно більше часу і для пошуку нових виконавців, і для якісної роботи на тренувальних зборах.

    - Тим не менше і нинішній склад вашої команди почав набирати очки.

    - Після п’яти програних матчів нас напевне не могло не прорвати. Адже коли працюєш, то рано чи пізно приходить винагорода. От і ми виграли два матчі поспіль. Шкода, що не змогли продовжити серію зустрічей з позитивним результатом. Та головне, що ми зуміли зрушитися з мертвої точки. Знаєте, коли ти багато працюєш, а результату все нема і нема, то можуть й руки опуститися… Якби ми програли «Арсеналу» - не знаю, що могло б бути надалі. В усякому разі, якби мені керівництво клубу вказало на двері, я б їх зрозумів. На щастя, все це вже позаду і ми потихеньку рухаємося вперед. Так, з «Дніпром» у нас не вийшло покращити своє турнірне становище, але попереду ще чимало матчів, і в кожному з них ми намагатимемося чіплятися за очки.

    - Наступний суперник «Закарпаття» – «Карпати». Чого ви очікуєте від матчу у Львові?

    - А що може бути, коли зустрічаються сусіди? Правильно, нас чекає м’ясорубка. Я хоч і не був відмінником у школі, але географію знаю непогано. Ужгород і Львів – єдині два міста Західної України, які мають команди Прем’єр-ліги. Так що попереду у нас з вами дербі. Я розумію, що фаворитом у неділю будуть «Карпати». Проте така позиція нас цілком влаштовує. Адже очки нараховують не за статус перед матчем, а за результат по його завершенні. Так що думаю, у Львові гра буде веселою.

    - Ви згадували про Чижевського. Він свої кращі роки провів саме в «Карпатах».

    - А з чого ви взяли, що у нього зараз не найкращі роки? Сашко справжній професіонал і є прикладом для молоді в плані футбольного довголіття. Сподіваюся, що він найближчим часом зіграє свій 400-ий поєдинок у вищій лізі українського чемпіонату. До речі, коли ми з ним говорили на цю тему, то він сказав, що досягнувши показника в 400 матчів, візьме собі за мету новий орієнтир – 500.

    - Спілкуючись з вами, напевно неможливо уникнути теми ваших взаємостосунків з гравцями.

    - Скажу прямо, що я їх всіх дуже люблю. От, наприклад, нещодавно відрахував з команди кількох гравців. Так-от, скажу відверто: всі вони чудові хлопці, але їхній професійний рівень не відповідає вимогам Прем’єр-ліги. Як бачите, все дуже просто.

    - Яким методам роботи віддаєте перевагу, працюючи тренером?

    - Я завжди дію, залежно від ситуації. Я так вважаю, що кожен метод є хорошим. Але тільки за умови, що його підібрано адекватно тій чи іншій ситуації. Адже десь необхідно бути жорстким, а десь м’яким. Доводиться інколи бути і добрим. Буває, що є необхідність на гравця накричати, висварити його. А десь необхідно і похвалити. Цей момент є дуже важливим, бо коли щось не так, то ми одразу сваримося. Натомість коли хтось щось зробить добре, ми це сприймаємо як належне і навіть не скажемо людині доброго слова. А вона його так чекала… Усі ці методи в сукупності і повинні приносити результат. А який з них використовувати в той чи інший момент – тренеру повинна підказати його тренерська «чуйка». Без неї у нашій професії робити нічого.

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору