Додати новий коментар

...Торік у грудні якісь невідомі зухвальці напали поблизу гранітного заводу в Ужгороді на одного з місцевих жителів. Потерпілого доставили у лікарню. Медики діагностували у нього закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку. Відповідне повідомлення надійшло у чергову частину Ужгородського міського управління ГУМВС.

Як повідомили кореспонденту UA-Reporter.com у ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області, на місце пригоди виїхала посилена слідчо-оперативна група. Правоохоронці сподівалися, що потерпілий встиг запам’ятати зовнішність своїх кривдників. Але той лише руками розводив. Усе трапилося, стверджував він, настільки несподівано, що коли отямився -- за нападниками і слід прохолов. Зауважив тільки: зловмисників двоє, обидва нібито молоді, смагляві. Цієї скупої інформації, звісно, було замало для пошуків нападників. Але правоохоронці міркували, що викрадені речі у потерпілого ужгородця повинні неодмінно десь згодом "засвітитися". Для пошуку та затримання невідомих поки що зловмисників керівництво міського управління міліції створило групу з числа досвідчених працівників карного розшуку. Оперативники розуміли: скоївши цей напад, невідомі зловмисники можуть на цьому не зупинитися, а, відчувши безкарність, -- нападати на інших перехожих. Аби уникнути нових аналогічних злочинів, працівники міліції, насамперед, вирішили перевірити осіб, котрі за подібні злодіяння свого часу вже мали конфлікт із Законом. Крізь густе сито міліцейських перевірок пройшли ледь не всі підозрілі особи, жителі обласного центру. Правда, кожен із них зміг представити на свій захист незаперечне алібі. Здавалося б, справа про розбійний напад на вулиці Гранітній так і залишиться "глухарем". Працівники карного розшуку інтуїтивно відчували: зловмисники десь затаїлися. Можливо, вони проживають неподалік місця скоєння злочину. Але під час проведення чергового відпрацювання у поле зору правоохоронців потрапили два смагляві молодики. Їх не раз бачили в районі, де трапився розбій. Вешталися вони тут, і коли трапився злочин. Розшуковики вирішили ретельно перевірити цих громадян.

На зустріч зі стражами порядку 17-річний (на той час) Роман та 19-річний Михайло явно не чекали. Цигани не змогли приховати свого хвилювання. На прості запитання вони давали плутані відповіді. А коли під час огляду помешкання підозрюваних виявили і вилучили речові докази, котрі яскраво свідчили про причетність смаглявої "парочки" до скоєння тяжкого злочину, обидвом молодикам не залишалося нічого, як зізнатися і розповісти про свої "подвиги"...

Як і буває у таких випадках, ідея швидкого збагачення прийшла у голови Романа та Михайла спонтанно. Он скільки одиноких перехожих ходить неосвітленими вулицями Ужгорода, міркували зухвальці. Головне -- діяти блискавично. Своє "полювання" молодики вирішили влаштувати на вулиці Гранітній, де, зазвичай, мало перехожих. Об'єктом пограбунку обрали Віктора, котрий випадково опинився у пізній час на цій вулиці. Цигани подалися за ним слідом, а коли наздогнали, то Роман, швидко обійшовши свою жертву, без зайвих слів ударив того в голову. Чоловік втратив свідомість. Заламавши руки перехожому, нападники почали нишпорити по його кишенях. Але крім мобільного телефона "Соні-Еріксон" та ліхтарика більше нічого не знайшли. Покинувши свою жертву напризволяще, поспішили ретируватися. Продати награбовані речі молодики не змогли. Як і не вдалося їм уникнути зустрічі з розшуковиками.

Після завершення слідства справу розглянув Ужгородський міськрайонний суд. На судовому процесі затримані свою вину визнали повністю, щиросердечно розкаялися. Мовляв, не думали, що роблять, лихий поплутав. Слабке, погодьтеся, виправдання. Обираючи міру покарання, суд врахував їхній юний вік, ту обставину, що обидва підсудні не конфліктували раніше із Законом, розкаялися. І ось звучить вирок: брати Роман та Михайло Сурмаї засуджені до 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їм майна. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду вирок залишено без змін.