Додати новий коментар

Майже під час кожної виборчої кампанії в Україні з вуст перших осіб ми чуємо добрі казки про державне молодіжне кредитування. Про доступне житло для молоді протягом останнього року голосно заговорив навіть Президент. Наскільки ж воно, це житло (навіть у кредит) доступне, спробуємо з’ясувати, обійшовши декілька відповідних держустанов та поспілкувавшись із спраглою житла молоддю.

"Ви краще йдіть на…сайт"

В одній із передач на місцевому телеканалі представники Ужгородського й Закарпатського обласного управлінь у справах молоді та спорту дуже красиво розповідали про рожеве майбутнє для всіх молодих людей, котрі через них звернуться по житло до регіонального Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Отож, звертаємося.

В обласному управлінні одна із заступників начальника одразу повідомила нам, що вони, мовляв у цьому питанні "не при справах". Єдине, чим займається управління це – отримує державні кошти і передає їх фонду сприяння молодіжному житловому будівництву. Ось і все. Навіть показавши редакційне посвідчення, нам не вдалося отримати й мізер інформації.

– Розумієте, ми не уповноважені про це розповідати…, – пояснила заступник начальника…

Натомість жінка порадила нам десь у районі ринку біля "Білочки" відшукати сам фонд, і там уже отримати всю потрібну нам інформацію. Туди і йдемо…

Шукати фонд довелося довго. Невідомо з яких причин, його розмістили у підвалі новобудови. На самому будинку – жодної вивіски чи вказівника. Лише обійшовши з десяток квартир у будинку, таки знаходимо приміщення фонду.

– А що тут розповідати, – здивовано запитала нас його директор Галина Дудчук. – Нема про що вам розповідати. Держава не виділяє кошти, тому ми так і працюємо. На рік, за програмою державного молодіжного кредитування видаємо може 4-5 кредитів, а в черзі стоїть близько 300 чоловік. А от за другою програмою (співпраця з банками) у нас робота йде краще. Але зараз вам не скажу, скільки людей через неї отримали житло. Ви краще зайдіть на наш сайт і там знайдіть собі всю потрібну інформацію…

Ось вам і консультація. Нічого, руки не опускаємо і йдемо шукати інформацію в Інтернеті. На сайті www.molod-kredit.gov.ua, який нам продиктувала Галина Петрівна, інформацію отримати не судилося, оскільки він не працює. Для того, аби в цьому переконатися, спеціально задаємо електронну адресу на різних комп’ютерах у різних офісах. Зась! Схоже, на якусь інформаційну блокаду. Натомість знаходимо інформацію про фонд на деяких українських молодіжних форумах.

Там з’ясовуємо, що кредит на житло видає не молодіжний фонд (він виплачує компенсацію частини процентної ставки), а комерційні банки, тому перша вимога до покупця-позичальника – платоспроможність. Тобто, ви маєте показати банку офіційні та інші доходи, яких вистачить на погашення відсотків за кредитом.

У чергу після 300-го номера

Для цього вам, молодій сім’ї до 35 років потрібно отримати довідку із відповідного органу місцевого самоврядування про те, що ви дійсно потребуєте житла. З нею вже йдете у фонд, який знаходиться в Ужгороді якраз навпроти супермаркету "Вопак" у підвалі новобудови. Там, якщо застанете директора, вам дадуть перелік потрібних документів, при пред’явленні яких можете отримати довідку, що фонд готовий платити за вас. Стаєте в чергу після 300-го номера і чекаєте. Паралельно варто сходити в банк і почитати умови кредитування (у кожному банку вони різні), оскільки кредит таки дає банк, а фонд лише частково погашає кредитну ставку. Варто пам’ятати, що при купівлі нерухомості потрібно зробити перший внесок у розмірі 10-30% від вартості житла та мати довідки про доходи, розмір яких дозволяє погашати борг і виплачувати відсотки.

І ще – фонд погашає лише 9% ставки від суми, яку ви сплачуєте в банк. Але за перший місяць не погашає взагалі. Розпочинає лише тоді, коли його керівництво в Києві підпише вашу справу. А це вже відбувається десь за місяць після того, як ви вже придбали житло. Плюс – затримка погашення фондом відсотків не менше, ніж на чотири місяці…

А ще у фонді є мінімум площі на одну людину: 21 метр квадратний + 20 на сім’ю. Тому при вирахуванні суми, яку фонд погашає, до уваги беруть лише цей мінімум. Решта – по собівартості без погашення.

То де ж ті 3%?

Ви, напевно, звернули увагу на рекламні оголошення про кредити на житло під 3% річних для молодих родин. Це частина банків уклали договори з Фондом сприяння молодіжному житловому будівництву за програмою "Банківський кредит".

Розфарбовані яскраві проспекти в офісах банків розповідають про те, що молоді люди можуть оформити іпотечний кредит і при цьому одержати 9% компенсації. Банк оформляє звичайний іпотечний кредит, видає гроші, документи й папери про те, що він кредитує позичальника під купівлю нерухомості. Позичальник купує квартиру й при цьому платить банку відсотки в повному обсязі, а якщо хоче одержати компенсацію 9%, повинен іти із цим папером до фонду.

Написанню заяви про компенсацію передує процедура обов’язкової консультації у фонді. Її потрібно чекати місяць! Потім варто написати заяву на компенсацію й знову чекати відповіді від того ж фонду. Відповідь, фонд, як правило, дає негативну. Грошей же нема в держави. Тобто позичальник змушений платити всі ті ж відсотки в повному обсязі.

Втім, компенсацію одержати все ж можна, якщо скористатися неформальною порадою службовців банку. Вони рекомендують звернутися в певне агентство нерухомості. Це агентство дійсно готове допомогти одержати компенсацію від фонду.

Але за цю воно вимагає скромну комісію – 2,5% від вартості квартири. Плюс – гарантія, що купити квартиру ми зобов’язуємося тільки в даному агентстві. Це, у свою чергу, передбачає оплату послуг брокерів у розмірі 5% вартості квартири, у той час як ціна на аналогічні послуги, як правило, у два рази нижче. Та й квартири в інших агентствах дешевше…

Навіть якщо ви таки дочекаєтесь прийому у фонді почнете займатися кредитом, то обов’язково натрапите на той факт, що не всі банки кредитують первинний ринок нерухомості, де ціни принципово нижче, ніж на вторинному. Крім того, ціна одержання такого кредиту колосально велика, тому що за його оформлення, скажімо 50 тисяч доларів, банку потрібно заплатити суму в межах 9-12 тисяч гривень (комісія за обслуговування плюс три види страхування, послуги нотаріуса та послуги ріелтора, якого ви навіть не бачите). То де ж ті 3%?

Разом із тим, іпотечні кредити видаються під 11-15 % річних у доларах США, тобто за 15 років банку потрібно повернути 165 % вартості квартири. Якщо ви позичили 50 тисяч доларів, банку доведеться повернути 132,5 тисячі плюс – щомісячна комісія банку (плата за інфляційні ризики навіть за умови одержання валютного кредиту), яка за 15 років у середньому складе 12-17 тисяч доларів.

Отож, уперед – за "доступним" житлом…

Павло БІЛЕЦЬКИЙ, "Трибуна"