Додати новий коментар

Новоявлені «діячі»-комерсанти вирішили нажитися на беззахисності Марії Іванівни Коваль, яка проживає в Малих Сельменцях на Ужгородщині в будинку під номером 49 прямо біля пішохідного пункту пропуску між Україною та Словаччиною.

Не спитавши її дозволу, в землеволодіння пристарілої громадянки України 1930 року народження вклинили будову під металочерепицею, де за усною інформацією має бути банківський обмінний пункт.
Ужгородська міжрайонна прокуратура не звернула особливої уваги на скаргу М.І.Коваль, не вирішила питання по суті. Хоча пункт заважає наразі в’їзду на її город і виноградник, а дах його навис над земельною ділянкою. Жодного відступу від межі землеволодіння немає, задня стіна проходить по лінії огорожі. Рахівські будівельники у відповідь на волання старенької лише жартували, що їм платять за роботу, а не за її скарги. Вони ж, мовляв, виконують волю господаря. Останній же так і залишився для господарки безіменним, бо залагодити справу по-правовому не з’явився ні разу.
Дивно, що таке робиться на межі з Європою. Шлагбаум прикордонного поста знаходиться за два десятки метрів. Марія Іванівна все життя допомагала прикордонникам у затриманні порушників. У вікні досі — провід прямого зв’язку із заставою. Має ряд подяк. І от заслужена громадянка, чесна трудівниця піддається репресіям через неуважність місцевої влади до спокою своїх громадян.
В одинокої жінки зараз постійно болить серце, піднімається тиск, ліки дорогі, але фактичні загарбники її території на порушення її цивільних прав не звертають уваги. Нещодавно М.Коваль заплатила 100 гривень за уколи лікарці, ще й винна залишилася. І за що, питається, такі знущання жінці, котра чесно проробила свій вік у лісовому господарстві та на залізниці? Часто нахабні рахівчани порушували її спокій, бо працювали вночі, щоб люди менше чули її скарги на сваволю пришельців.
Зараз по території приватизованого землеволодіння шпаркі рахівчани хочуть проводити каналізацію. Невже і на це вони підуть серед темної ночі, як ангели тьми?
Така ситуація залишатися не повинна. І справа, має надію бабуся, вирішиться на обласному рівні. Цілком її підтримав щодо невдоволення рахівськими антизаконними зловживаннями інспектор обласної земельної інспекції Володимир Володимирович Сагарда. Саме його уповноважило керівництво цієї установи розібратися по суті справи. Має звернути на це увагу і голова Паладь-Комарівської сільради Йосип Йосипович Ілар. Такого беззаконня на території сільради не повинно бути. Тим більше, що під обмінний пункт при дорозі ряд жителів готові надати неподалік в оренду свої приміщення. Але власники майбутнього обмінного пункту збираються, напевно, збагатитися за рахунок зловживань, придушення прав людини соціально незахищених верств населення?
Василь ЗУБАЧ, м.Ужгород

Словаки приезжают на Закарпатье за продуктами и обувью (фото)

Закарпатское село Солонци-Слеменци разделено между Украиной и Словакией