Додати новий коментар

Відомий вчений у галузі атомної фізики і фізичної електроніки, доктор фізико-математичних наук, Заслужений професор УжНУ, академік Академії наук вищої школи України Людвик Людвикович Шимон народився 22 листопада 1934 року в с. Терново Тячівського районну Закарпатської області в сім’ї залізничника.

Невдовзі за місцем роботи батька переводять в м. Берегово, а з 1939 року – в на той час ще селище Іршаву. Після закінчення навчання в Іршавській середній школі в 1952 році поступив на фізико-математичний факультет УжДУ, який закінчив із відзнакою в 1957 році.

Кілька місяців працював ювіляр лаборантом, старшим лаборантом, а з 1958 року – на різних викладацьких посадах від асистента до професора. Навчався також в аспірантурі (1960-1963 роки) під науковим керівництвом І.П.Запісочного – крупного в подальшому вченого, який заснував кафедру оптики і кафедру квантової електроніки в УжДУ, першу академічну установу на Закарпатті – Інститут електронної фізики НАН України (м. Ужгород). Створив одну з двох в Ужгороді всесвітньо відому школу фізиків. В 1966 році Людвик Людвикович захистив кандидатську дисертацію в престижному всесвітньо-відомому науковому центрі – Фізичному інституті ім. П.М.Лебедєва АН СРСР (м. Москва) – "Ефективні перерізи збудження атомів лужних металів при зіткненнях з повільними електронами". У цьому ж інституті в 1985 році на Вченій раді під головуванням директора установи, лауреата Нобелівської премії, академіка АН СРСР М.Г.Басова (одного з винахідників лазера) захистив докторську дисертацію – "Збудження атомів металів з складною структурою незаповнених оболонок". У 1968 році йому було присвоєно вчене звання доцента, а в1986 році – вчене звання професора. Безпосередньо після професора І.П.Запісочного з 1982 по 2008 роки(26 років поспіль) завідувач кафедри квантової електроніки і одночасно науковий керівник Проблемної науково-дослідної лабораторії фізичної електроніки (ПНДЛ ФЕ). Колектив викладачів та науковців кафедри і ПНДЛ ФЕ був і залишається одним із найпотужніших на фізичному факультеті. В його складі 7 докторів наук (5 професорів), 15 кандидатів наук (5 доцентів), разом із інженерно-допоміжним персоналом та аспірантами – до 45 чоловік. Таке об’єднання кадрів вищої кваліфікації сприяє якісно проводити навчальний процес та на належному рівні, великі за обсягом, наукові дослідження.

Головною складовою професійної діяльності Л.Л.Шимона є педагогічна робота. Він розробив чимало програм курсів лекцій, поставив відповідні лабораторні практикуми як з професійно орієнтованих дисциплін, так і з курсів спеціалізації. Це, зокрема, "Основи радіоелектроніки", "Теоретичні основи радіотехніки", "Техніка фізичного експерименту", "Фізичні основи експериментальної техніки", "Прикладна спектроскопія", "Фізика плазми" та інші. Був одним із співавторів діючої, тривалий час, з 1980 року в університетах Радянського Союзу програми курсу "Основи радіоелектроніки".

Вперше в УжДУ (1990рік) впровадив інноваційний метод інтенсифікації навчального процесу, що дав можливість перейти на лекції від монологу переважно до діалогу.

Як науковець в галузі фізики електронно-атомних зіткнень, Л.Л.Шимон ще в 1960-1965 роках виконав вперше систематичні дослідження ефективних перерізів збудження атомів лужних металів. Методичні розробки дали можливість з великою точністю перейти від позірних до дійсних перерізів збудження резонансних рівнів. Винайдений пристрій увійшов у наукову літературу як "Прилад Запісочного І.П. – Шимона Л.Л.". Результати досліджень атомів лужних металів за госпдоговірними роботами були передані замовникам для вирішення питань, пов’язаних із розробками джерел електроенергії майбутнього – магнітогідродинамічних генераторів та термоелектричних перетворювачів.

Під керівництвом і при безпосередній участі з 1970-го року Л.Л.Шимоном були розроблені складні методики і апаратура для дослідження процесів збудження та іонізації атомів металів, що характеризуються високими температурами випаровування (понад 600 градусів Цельсія). Як наслідок – у галузі фізики електронно-атомних зіткнень розвинуто новий напрямок досліджень процесів збудження та іонізації атомів металів зі складною структурою електронних оболонок. Результати оптичних спостережень властивостей атомів окремих рідкоземельних елементів були впроваджені в галузі космічних досліджень.

Л.Л.Шимон – автор і співавтор понад 450 наукових публікацій, у тому числі в матеріалах багаточисельних всеукраїнських та міжнародних конференцій, 45 праць з методики викладання та з питань історії фізики, 35 захисних документів на винаходів, одноосібний автор монографії "Эффективные сечения возбуждения и ионизации атомов редкоземельных элементов", виданої у "Энергоатомиздат" (Москва, 1994 рік) – видавництві світового рівня.

Найвагоміші результати наукових досліджень були надруковані в основному в таких престижних журналах СРСР, а нині СНД, зокрема України, – "Український фізичний журнал", "Журнал фізичних досліджень", "Біофізичний вісник", Росії – "Квантовая электроника", "Физика плазмы", "Оптика и спектроскопия", "Приборы и техника эксперимента", "Теплофизика высоких температур", "Журнал технической физики", "Письма в ЖТФ" та Білорусії – "Журнал прикладной спектроскопи", а також в окремих зарубіжних виданнях. Названі російськомовні журнали в перекладі на англійську перевидаються в США і стають доступними на міжнародному рівні.

Під науковим керівництвом Л.Л.Шимона захищені 10 кандидатських дисертацій, в тому числі двома громадянами Сирії і Іраку. Всі вони гідно проявляють здобуті ступені кандидата фізико-математичних наук в ПНДЛ ФЕ УжНУ, інших вищих навчальних закладах Ужгорода, Інституті електронної фізики НАН України, а також за межами України (Угорщина, Чехія, Сирія, Лівія, Ізраїль, Японія). Підготовлено 4 доктори фізико-математичних наук, які, працюючи в УжНУ, показово представляють наукову еліту Закарпаття.

З 28 лютого 1988 року по 23 листопада 2004 року Л.Л.Шимон майже 17 років обіймав посаду декана фізичного факультету. Незважаючи на глибоку економічну кризу в країні фізичний факультет вистояв, не втратив свого реноме і став провідним освітянським і науковим центром України.

З метою популяризації фізичної науки уособленої на прикладі фізичного факультету побачила світ брошура: Л.Л.Шимон "Становлення наукових досліджень на фізичному факультеті Ужгородського державного університету(1950-1995 роки)". Ужгород: УжНУ.1996. 25 с. Він регулярно виступає в засобах масової інформації, зокрема, на сторінках газет : "Трибуна", "Ужгород", "Новини Закарпаття", "Срібна Земля", "Закарпатська правда", "Karpati igaz szo", "Ужгородський університет", "Освіта". У книжці Л.Л.Шимона "Досягнення фізичного факультету (1950-2000 роки)". Ужгород: ПП "НАУМЧЕНКО". 2000. 48 с. – здійснена перша спроба узагальнення досягнень фізичного факультету за 50 років. Вона доповнена посібником із реалізації професійної орієнтації учнівської молоді – "Фізичний факультет. Тут готують бакалаврів в трьох напрямках, спеціалістів та магістрів – із трьох спеціальностей на десяти спеціалізаціях".(Ужгород: "ПОВЧ". 2001.26 с.) і окремим матеріалом "Фізичний факультет на межі тисячоліть (2000-2001 р.)". Ужгород : УжНУ. 2002. 16 с.).

Постійно турбується Людвик Шимон за збереження пам’яті про фундаторів фізичного факультету та тих вчених, що внесли вагомий вклад у його становлення : Д.В.Чепур, І.П. Запісочний, М.В. Братійчук В.Ю.Сливка, В.В.Сагарда, В.С. Шевера, про що засвідчують його наукові праці про них, біографії вчених, статті, нариси, інформації, вміщені в різних засобах масової інформації за 1997- 2008 роки.

У різні роки Людвик Шимон обирається членом Ради Західного наукового центру НАН України, науково-методичної Ради з фізики Міністерства освіти і науки України, Вченої ради Інституту електронної фізики НАН України (м.Ужгород), входить в редакційні колегії журналів "Науковий вісник Ужгородського університету. Серія "Фізика" та "Журналу фізичних досліджень" (м.Львів). З 1986 року заступник, а з 2004 по 2007 рік виконує обов’язки голови спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій при Ужгородському національному університеті.

Творчі здобутки Л.Л.Шимона представлені в окремих спеціальних виданнях: Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії. 1969. 755 с. ; Академіки Академії наук вищої школи України. Київ -1997. С.301; 2001. С.430; Вчені Академії наук вищої школи. Харків.2006. С.305; Закарпатське Угорськомовне наукове Товариство. Біографічний довідник. Ужгород – 1995. С.128-130; 2006. С. 146-149.; 500 впливових особистостей. Лауреати України /Міжнародна іміджева програма "Лідери ХХІ століття", С.187 // Східно-Український біографічний інститут. Харків. 2004. 472.С.; Наукова еліта Закарпаття. Доктори наук, професори Ужгородського національного університету / Редакційна колегія : Вегеш М.М., Белей Л.О., Сливка О.Г., Студеняк І.П., Марина В.В. Ужгород: : МПП "Гражда".2005. С.152-154; І. П. Запісочний. Шлях у науку / Спогади, Ужгород : "Мистецька лінія". 2002. С. 54.; І.І.Шманько. Фізики Закарпаття, Ужгород: "Мистецька лінія". 2000. С.82-84. Енциклопедія Закарпаття. Визначні особи ХХ століття. Науковий редактор доктор історичних наук Довганич О.Д. Ужгород. Вид. " Гражда". 2007. 400 с. Не тільки творчі здобутки, але і інші сторінки з життя вченого широко висвітлені в засобах масової інформації, в багаточисельних нарисах, інтерв’ю, коментарях і повідомленнях, зокрема, поета Степана Жупанина, відомих закарпатських журналістів Іллі Ільницького, Галини Данилюк, Ірини Звонар, Жужани Кікінеші, Володимира Тарасюка, кореспондентів газет Іршавського та Тячівського районів, колег-вчених Івана Шафраньоша, Миколи Довгошея, Василя Химинця, Володимира Сагарди, Миколи Барана та Івана Зимомрі.

Професор Людвик Шимон удостоєний нагород багатьох державних, наукових, громадських установ і організацій та здобув міжнародні визнання. Це –"Диплом почета" – вища нагорода ВДНГ СРСР(1973); пам’ятна медаль та відповідний диплом "Участнику подготовки и обеспечения управления полетом космичеческих кораблей "Союз-Аполлон" від Радянського центру керування польотами космічних кораблів" (1975); занесений на Ужгородську міську дошку пошани(1986); звання "Заслужений працівник народної освіти УРСР"(1991); член Американського фізичного товариства(1992); академік Академії наук вищої школи України (1993); лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки(1995); "Соросівський професор"(1996); Визнаний Міжнародним біографічним центром Кембріджа (Англія) за результатами проведених конкурсів: "Міжнародна людина року 1997 – 1998" та "Міжнародний вчений року 2008"; "Подяка" Президента за сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток і зміцнення Української держави (2000); член товариства Академії Наук Угорщини (2000); "Відмінник освіти України"(2001); лауреат "Кращий закарпатець – 2001"(номінація – кращий освітянин) за наслідками регіонального конкурсу 2002 року; відзнака Закарпатської обласної державної адміністрації "За розвиток регіону" (2004); лауреат "Нагороди Ярослава Мудрого" Постановою президії АН ВШ України – за значний здобуток у галузі науки і техніки (2004). Диплом Заслуженого професора Ужгородського національного університету (2005). Нагорода (нагрудний знак та диплом) від АН вищої освіти України – за багаторічну сумлінну працю у вищій школі та за значні наукові досягнення (2008). Указом Президента України нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, підготовку висококваліфікованих спеціалістів та багаторічну сумлінну працю (2008).

Нагороджений ювіляр також Почесними грамотами Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР (1985), Міністерства освіти і науки України (1994), Закарпатської обласної ради (1995), Управління освіти і науки Закарпатського облвиконкому (2000), Закарпатської обласної державної адміністрації (2001), пам’ятними медалями, а також багаточисельними грамотами від ректорату УжДУ та УжНУ і відповідно деканату фізичного факультету.

Щиросердечно признаюсь, що мені було легко і дуже приємно писати про життєвий і трудовий шлях ювіляра Людвика Людвиковича Шимона – свого найкращого друга і товариша, сокурсника, з яким мені довелось спільно прожити в університетському гуртожитку по тодішній вулиці Московській набережній № 17 (нині Православна набережна) за час навчання в УжДУ, де пройшли наші цікаві і неповторні студентські роки, сповнені віри у щасливе прийдешнє – завтрашнє майбутнє.

Іван ЮРИЧКА, Трибуна