Додати новий коментар

Політичне життя Олександра Мороза, напевно, буде вивчатись в курсі політології як яскравий приклад політичного краху людини, яка могла стати лідером і держави і нації. Шлях від «Рятівника України» до «Іуди».

Останній «хіт від Мороза» - спроба рейдерського захоплення ВГО «Захист дітей війни» та звинувачення на адресу її голови Олександра Баранівського.

О.Мороз разом зі своїм однокашником А.Пачевським роблять «збір друзів» у приміщенні офісу СПУ на Бажова, 12 у м. Києві і домовляються, що А.Пачевський віднині буде керівником ВГО «Захист дітей війни» замість законно обраного О.П.Баранівського, автора Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Називають цей міжсобойчик, чомусь всеукраїнською конференцією ВГО «Захист дітей війни».

Не знаю на що розраховують О.Мороз та А.Пачевський, але впевнений, що одного бажання збанкрутілих «політиків» замало для того, щоб очолити потужну громадську організацію «Захист дітей війни». Ці горе-громадські діячі, навіть, не потрудились відкрити Статут організації, і зрозуміти, що міжсобойчиком такі питання не вирішуються.

Звичайно, керівники обласних осередків ВГО «Захист дітей війни» оперативно відреагували на цей вибрик «Мороза-Пачевського» та не допустили юридичного закріплення чергової афери.

В той же час О.Мороз, не знаючи, а скоріш забувши про це, продовжує вводити людей в оману декларуючи те, що немає іншого лідера у дітей війни, ніж А.Пачевський., при цьому безсоромно паплюжачи дійсного лідера – Олександра Петровича Баранівського.

Не зрозуміло як собі уявляє О.Мороз керівництво партією і Всеукраїнською громадською організацією із далекого села на Вінниччині, де проживає його давній друг - А.Пачевський.

Звичайно багато можна списати і на поважний вік і на нестерпний вантаж нездійснених, але ще недавно таких реальних президентських амбіцій. Можна, але совість повинна залишитись, хоча б її рештки.

Олег Долінський, член Президії ВГО “Захист дітей війни”