Додати новий коментар

За спільної ініціативи Закарпатського РВ АМУ та обласної ради у м. Ужгороді 16 лютого 2010 року відбувся круглий стіл „Партнерство місцевих рад та неурядових організацій задля сталого розвитку громад у віддалених прикордонних територіях”.

Мета: Визначити найбільш важливі економічні, соціальні та екологічні проблеми розвитку територіальних громад у віддалених прикордонних територіях Закарпаття; роль, місце і можливості місцевих рад і органів виконавчої влади, громадськості у їх розв’язанні, а також основні аспекти надання підтримки з боку обласної, центральної влад, міжнародного співтовариства.

Форма роботи круглого столу:
1. обмін досвідом практичної роботи на місцях, думками і пропозиціями стосовно дискусійних питань;
2. узагальнення матеріалів круглого столу з метою їх використання у доповіді голови облради на пленарному засіданні Конгресу МР ВРЄ та Рекомендацій і Резолюцій Конгресу.

Список учасників круглого столу:

1. Лукша О.В. – виконавчий директор Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України, член робочої групи з підготовки проекту Закону України „Про розвиток гірських територій України”, член експертної групи по визначенню системи моніторингу гірських територій в Україні. Тема виступу: „Громадські ресурсні центри – інноваційні інституції сільських громад задля їх сталого розвитку”;
2. Кічковський М.М. – голова обласної ради;
3. Поп С.С. – професор, декан географічного факультету УжНУ;
4. Гамор Ф.І. – академік, доктор біологічних наук, Карпатського біосферного заповідника;
5. Ящищак В.С. – головний редактор газети „Новини Закарпаття”, депутат обласної ради;
6. Сметанюк О.В. – Костилівський сільський голова Рахівського району. Тема виступу: Бачення, вирішення проблем гірського прикордонного села в умовах малоземелля”;
7. Зеленко О.Д. – Великобичкіський селищній голова Рахівського району. Тема виступу: „Програма спільної діяльності сільської ради та громадського ресурсного центру у вирішенні проблем зайнятості молоді”;
8. Кустрьо В.Ю. – Тернівський сільський голова Тячівського району. Тема виступу: „Програма спільної діяльності сільської ради та громадського ресурсного центру у вирішенні проблем зайнятості молоді”;
9. Ухаль Ю.Ю. – Солотвинський селищний голова Тячівського району
10. Токар М.В. – голова громадської організації „Надія” (селище Солотвино Тячівського району). Тема виступу: „Співпраця селищної ради та громадськості і бізнесу селища Солотвино в розвитку рекреаційної зони та упередження техногенної катастрофи”:
11. Сойков К.К. – Вишківський селищний голова Хустського району. Тема виступу: „Пріоритетність розвитку туристичного і рекреаційного потенціалу громади як основа співпраці селищної ради і громадських організацій”;
12. Ребрик В.Ю. – Чепівський сільський голова Виноградівського району. Тема виступу: „Розробка спільної стратегії сільської ради та громадського ресурсного центру по розвитку агровиробничої інфраструктури та екоземлеробства”;
13. Канюк В.М. – голова Великоберезнянської районної ради. Тема виступу: „Співпраця районної та сільських рад Великобереезнянщини у вирішенні найбільш гострих проблем розвитку територіальних громад і транскордонному співробітництві”.

Тези виступу виконавчого директора ЗРВ АМУ Лукші О.В. на круглому столі:

1. Тема круглого столу надзвичайно актуальна і охоплює широке коло проблем. Водночас, ми не можемо на одному зібранні охопити всі проблеми, хоча й змушені так чи інакше на них реагувати на рівні місцевих рад і громад.

На круглому столі зібрались учасники Проекту Програми Добросусідства ЄС Румунія – Україна „Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громади”, який виконує у 4-х районах Потисся Консорціум неурядових організацій у складі Асоціації „Ужгород – ХХІ вік”, Закарпатського РВ АМУ, МАІРР та Ресурсного Центру з міста Сату-Маре (Румунія). Тут є сільські і селищні голови громад Великого Бичкова і Чепи. Проект допомагає створити у цих громадах нові інституції самоорганізації мешканців задля розвитку – Громадські Ресурсні Центри. Подібний проект виконується вперше на Україні і творчо застосовує позитивний європейський досвід розвитку сільських територій.

2. Для більшості віддалених прикордонних територій Закарпаття уже впродовж багатьох років на їх розвиток негативно впливають одразу два несприятливих фактори: гірське і прикордонне розташування. Вони разом дають негативний синергетичний ефект. Але громади і громадські організації у співпраці з місцевими радами здатні успішно вирішувати багато проблем розвитку сільських територій.

Раніше, в радянські часи розвиток в селах здійснювали колгоспи і радгоспи. Після їх ліквідації нічого нового в селах не з’явилось. Громадські Ресурсні Центри в якійсь мірі і є міні-Агенціями місцевого розвитку громад, які зосереджують у собі, найперше, людський потенціал громадськості і бізнесу.

Ми разом підготували пропозиції круглого столу, які варто прокоментувати (коментарі до розданого проекту пропозицій).

Результати нашого Проекту варто поширити і в Закарпатті, і в Україні.

Вони створюють інноваційні передумови інституційних основ розвитку сільських громад, що особливо актуально для гірських територій.

Пропозиції
учасників круглого столу
„Партнерство місцевих рад та неурядових
організацій задля сталого розвитку громад у
віддалених прикордонних територіях”

1. Обговоривши найбільш важливі економічні, соціальні та екологічні проблеми розвитку територіальних громад прикордонних територій Рахівського, Тячівського, Хустського, Виноградівського і Великоберезнянського районів, провівши дискусію та обмін досвідом практичної роботи місцевих рад та неурядових організацій щодо покращення рівня і якості життя мешканців, забезпечення передумов сталого розвитку громад, учасники круглого столу констатують:

1.1. У більшості з віддалених прикордонних територій районів Закарпаття до фактора розташування поблизу кордону з країнами ЄС (що загалом негативно впливає на можливості просторового, інфраструктурного, економічного, соціального, культурного, екологічного та транспортно-комунікаційного розвитку громад) додається фактор гірської території, що також створює суттєві бар’єри для сталого розвитку. Вплив обидвох груп лімітуючих факторів розвитку ще більше посилився з умовах триваючих глобальної і національної фінансової економічної кризи.

1.2. Впродовж останніх 8-10 років державна політика щодо підтримки розвитку гірських територій та реалізація для обмеженої кількості громад положень Закону України „Про статус гірських населених пунктів в Україні” не спричинили суттєвого покращення загальної соціально-економічної, демографічної і екологічної ситуацій в гірських районах як Закарпаття, так й інших суміжних областей. Відповідно, не закладені сприятливі передумови для відродження традиційних видів ефективної господарської діяльності в горах, які враховують природоохоронні потреби, не зупинені негативні міграційні і демографічні тенденції, продовжують знижуватись рівень і якість життя мешканців гірських сіл, селищ і присілків.

1.3. Нерозвиненість дорожньо-транспортної та комунальної і соціальної інфраструктур також створюють додаткові труднощі громадам гірських та передгірських населених пунктів як у забезпеченні повноцінних умов життєдіяльності та отриманні якісних публічних послуг, так і у господарському розвитку. Зокрема, щодо розвитку малого підприємництва, фермерства, надання послуг сільського і зеленого туризму тощо. У віддалених передгірських і гірських територіях відсутня інфраструктура навчання та підтримки малого бізнесу, слабо розвинена мережа громадських організацій, практично недоступними є мікрокредити.

1.4. Прийняття нових законодавчо-нормативних актів чи змін до них Верховною Радою та Урядом України часто не враховує специфіку реалій проживання у гірських та передгірських населених пунктах, зокрема, щодо ведення присадибного господарства та виробництва сільськогосподарської продукції. Яскравим прикладом цього є внесення у березні 2009 року змін до Закону України „Про зайнятість”, згідно якого безробітних горян, як членів особистих селянських домогосподарств, нарівні із селянами рівнинних районів країни було несправедливо віднесено до категорії працюючих і отримуючих доходи від землеробства без права реєстрації та отримання допомоги по безробіттю у Центрах зайнятості.

1.5. Для віддалених гірських територій і поселень нерідкими є несприятливі для проживання природні та кліматичні явища і катастрофи – повені, гірські зсуви, буревії, снігові лавини, лісові пожежі тощо. Державне фінансування будівництва протипаводкових споруд є нестабільним, а відповідні державні програми позбавлені комплексності і системності. Перспективна ідея поєднання захисних гідротехнічних споруд з малою гідроенергетикою поки-що не отримала законодавчих механізмів захисту інтересів територіальних громад, що живуть на берегах малих річок Закарпаття. Це створює підґрунтя для конфліктних ситуацій і справедливого невдоволення мешканців.

1.6. За останні 10-15 років для громад гірських і передгірських територій критично небезпечними стали фактори варварського та виснажливого відношення до природних ресурсів і надр. Характерними прикладами є неконтрольоване вирубування лісів, масова заготівля дикоростучих ягід, грибів та лікарських рослин, викачування мінеральної та джерельної води, видобування корисних копалин з порушенням природоохоронного законодавства, хижацьке полювання тощо. Ерозія, зсуви ґрунтів та повені чи пересихання малих річок внаслідок обезліснення, незворотня втрата біорізноманіття та виснаження покладів природних ресурсів – ось що може залишитись майбутнім поколінням закарпатців в результаті такого „господарювання”. Особливу тривогу викликає загроза техногенної екологічної катастрофи у селищі Солотвино, відвернення якої потребує набагато більш серйозної уваги центральних урядових відомств та виділення сотень мільйонів гривень для здійснення необхідних масштабних техніко-гірничих обстежень і робіт.

1.7. Величезні проблеми для привабливих з точки зору природно-рекреаційних і ландшафтних гірських територій створюються при їх передачі в оренду або продажу з метою будівництва туристичних об’єктів – як локальних, так і на великих територіях гірських масивів. Великі території в горах (на відміну від рівнинних земель) категорично не можуть надаватись в довготермінове землекористування або володіння без детальної розробки і затвердження Генеральних планів розвитку територій та Генеральних схем використання земельних ресурсів, проведення відкритих громадських слухань мешканцями оточуючих громад, безумовного забезпечення будівництва водоочисних споруд та інших природоохоронних об’єктів. А для гірських територій з державним природоохоронним статусом має бути виключена навіть найменша можливість зазіхання недержавних чи бізнесових структур, як це, на жаль, мало місце в Закарпатті.

1.8. У віддалених прикордонних гірських територіях зосереджений і найцінніший етнокультурний та мовно-фолькльорний потенціал Закарпаття, що вражає своїми глибинними історико-етнічними коренями та гармонійною мозаїкою мультикультурності та „єдності в розмаїтості” (пам’ятки сакральної архітектури, традиції пісень, танців, переказів і легенд, народних свят і обрядів, одягу і вишивок, народних ремесел і кулінарії і др..). Цей найцінніший етнокультурний потенціал нашого народу безумовно повинен бути збережений і примножений, бо він і є відображенням нашої самобутності та ідентичності. Між тим, фінансування розвитку культури в селах близьке до нуля й тримається на ентузіастах.

2. Враховуючи вищенаведені та інші проблеми забезпечення сталого розвитку громад у віддалених прикордонних територіях Закарпаття, учасники круглого столу висловлюють такі пропозиції:

2.1. Сільським та селищним радам віддалених гірських та прикордонних територій пріоритетною цілю своєю діяльності рекомендуємо вважати активізацію людського потенціалу та мобілізацію внутрішніх ресурсів задля розвитку громад на якісно новій інституційній основі самоорганізації громадських активістів і підприємців та з реалізацією ефективного партнерства і співпраці з радою. Однією з перевірених та ефективних європейських форм таких інституцій є Громадські Ресурсні Центри (ГРЦ), що утворені та розпочали діяльність в селищах Великий Бичків, Вишково і Солотвино та селах Терново і Чепа. Доцільно поширити досвід утворення та діяльності ГРЦ, як інституцій економічного і соціального розвитку громад, для всіх зацікавлених сільських і селищних рад Закарпаття через ЗМІ та районні ради та через інформаційне сприяння Проекту Програми Добросусідства ЄС Румунія – Україна „Транскордонне партнерство задля сталого розвитку громади”, головним виконавцем якого є Асоціація „Ужгород – ХХІ вік”.
2.2. Закарпатській обласній та районним радам, Закарпатському регіональному відділенню Асоціації міст України, радам – представникам Асоціації сільських та селищних рад України в Закарпатті скоординувати свої зусилля для розроблення спільних пропозицій по створенню засад державної політики стосовно розвитку гірських територій в Україні з урахуванням європейського досвіду на принципах:

а) переходу від державної підтримки споживання до державного стимулювання господарської діяльності і розвитку громад в гірських територіях;

б) врахування специфіки гірських територій в усіх розроблюваних нових підходах до державної регіональної політики, здійснення системних реформ та децентралізації публічного управління, зокрема, реформ місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою;

в) творчого використання в Україні таких найбільш ефективних і вживаних інструментів розвитку гірських територій: юридичне визначення спеціального типу громади (роззосереджене поселення); першочергове, просторове і територіальне (стратегічне) планування; окрема категорія у фінансовому бюджетному вирівнюванні; формування спеціальних інфраструктурних програм та спеціальних нормативів землекористування з урахуванням особливих природоохоронних заходів.

2.3. Рекомендувати Закарпатській облдержадміністрації та Раді з питань регіонального розвитку Закарпаття, райдержадміністраціям та виконкомам міських, селищних і сільських рад гірських територій при розробленні, коригуванні та виконанні операційних програм відповідних Стратегій розвитку економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць першочергову увагу приділяти фінансуванню розвитку гірських територій Закарпаття.

2.4. З метою більш активної мобілізації внутрішніх ресурсів громад, диверсифікації джерел фінансування економічного, соціального та екологічного розвитку віддалених і гірських прикордонних територій (у тому числі, за рахунок міжнародних Фондів і програм технічної допомоги, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, розвитку людського потенціалу) вважати за доцільне формування регіональної мережі неурядових організацій та інституцій „За майбутнє Закарпаття”, яка б здійснювала координацію діяльності неурядового сектора у вирішенні проблем регіонального та місцевого розвитку і транскордонного співробітництва.

2.5. Схвалити і поширити позитивний досвід Проекту партнерства Канада – Україна „Регіональне врядування та розвиток” щодо навчань по розробленню крупних інвестиційних проектів розвитку й на більшу частину сільських територій і громад. Між тим, враховуючи, що нині найбільш вузьким місцем залучення не бюджетних коштів до розвитку селищ і сіл є відсутність знань і навичок по розробленню грантових проектів програм міжнародної технічної допомоги, транскордонного співробітництва і Фонду підтримки місцевого самоврядування при Президенті України, просити обласну та районні ради передбачити у своїх бюджетах на 2010 рік кошти на навчальні семінари і тренінги по написанню грантових проектів місцевого розвитку, до використання яких залучати досвідчених експертів та неурядові організації на засадах відкритих конкурсів.

2.6. Враховуючи пріоритетність та перспективність транскордонного співробітництва практично для всіх віддалених прикордонних територій Закарпаття та важливість для громад координації діяльності органів місцевого самоврядування у цій сфері, закликати сільські, селищні, районні та обласну ради підтримати ініціативу Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України по заснуванню нової інституції – Міжнародної Асоціації європейських прикордонних місцевих і регіональних влад „Партнерство Схід – Захід”, яка отримала схвалення Комітету Регіонів ЄС.

2.7. За умови висунення громадою селища Солотвина ініціативи щодо проведення місцевого референдуму по оголошенню території селища зоною надзвичайної техногенної екологічної ситуації, просити Закарпатське РВ АМУ, Тячівську районну раду та Закарпатську обласну раду надати ініціативній групі та Солотвинській селищній раді консультаційну, інформаційну та іншу підтримку.

2.8. Рекомендувати Закарпатській обласній раді та Закарпатській ОДА, Раді з питань регіонального розвитку Закарпаття включити представників всеукраїнських об’єднань органів місцевого самоврядування у Закарпатті (Асоціації міст України та Асоціації сільських і селищних рад України) до складу Моніторингового комітету реалізації „Регіональної стратегій розвитку Закарпатської області до 2015 року”, що дозволило б здійснювати пряме відслідковування й оцінювання виконання головного документа системного планування в Закарпатті з позицій інтересів територіальних громад.