Додати новий коментар

Як стало відомо UA-Reporter.com, у четвер, 11 березня, кілька сотень мешканців сіл Форнош та Дерцен Мукачівського району зібралися поблизу колишнього військового містечка, який уряд Тимошенко планував передати під табір для нелегалів.

Люди в першу чергу блокували дії представників Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ, що намагалися оформити акт прийому-передачі об’єкта на баланс головного управління МВС України в Закарпатській області.

Як відомо, нині вже колишній уряд і особисто екс-міністр внутрішніх справ Юрій Луценко активно лобіювали розміщення на Закарпатті центру з тимчасового утримання іноземних громадян і осіб без громадянства. Нагадаємо, що ще наприкінці жовтня минулого року пан Луценко, перебуваючи на Закарпатті, заявив, що тут доцільно відродити табір нелегалів. Замість закритого внаслідок тривалих протестів закарпатців, обласної влади пункту тимчасового утримання нелегалів у Павшині керівники міліції планували відкрити новий – на базі колишнього військового містечка поблизу села Дерцен Мукачівського району. Уряд Тимошенко активно взявся за реалізацію плану. Так, напередодні Різдва розпорядженням Кабміну було передано майновий комплекс військового містечка у сферу управління Міністерства внутрішніх справ України.

Мешканці Дерцена та навколишніх сіл дуже стурбовані можливістю будівництва нового табору. Селяни насамперед побоюються появи разом із нелегалами нових інфекційних хвороб. Крім того, табір планують будувати між селами, а старшокласники з Форноша щодня ходять пішки і їздять на велосипедах у Дерценську школу. Тож батьки переживають за безпеку своїх дітей. Зрештою, людей обурює сам факт, що на їхній землі щось зібралися будувати, не те що не порадившись із ними, а навіть нічого їм не повідомивши. Тому вони налаштовані боротися проти будівництва табору рішуче і до кінця – в цих селах планують провести референдум з цього питання.

Під час мітингу люди блокували роботу представників міністерств оборони та внутрішніх справ, які цього дня мали намір поставити крапку в передачі об’єкта. Врешті-решт, під тиском громадськості чиновники були змушені покинути військове містечко. Мешканці сіл налаштовані рішуче – обіцяють і надалі перешкоджати будь-яким намірам влаштувати тут табір нелегалів. Також селяни прийняли текст звернення до Президента України, Кабінету Міністрів та Верховної Ради заборонити розміщення пункту тимчасового розміщення іноземців на території Мукачівського району. До нового уряду мешканці сіл звернулися з проханням відмінити рішення Кабміну Тимошенко про передачу об’єкта на баланс МВС.

Мешканців сіл цілковито підтримують представники влади – районної та обласної. Аргументи більш ніж вагомі. Свого часу обласна влада домоглася закриття сумнозвісного табору нелегалів поблизу Павшина. Є кілька свідчень тому, що такий крок пішов на користь регіону. Суттєво зменшилася кількість спроб незаконного перетину кордону. Минулоріч на території Чопського та Мукачівського прикордонних загонів затримано удвічі менше незаконних мігрантів, ніж у 2008-ому. Також зменшився ризик розповсюдження небезпечних хвороб. У тому, що нелегали загрожують поширенням інфекцій, закарпатці переконалися, коли на Перечинщині саме через них стався спалах черевного тифу, який мав азійське походження. Медики не приховували, що з точки зору медицини «Павшино» було пороховою бочкою. Саме тому голова облдержадміністрації Олег Гаваші вважає, що закарпатці і надалі рішуче протестуватимуть проти відкриття подібних закладів на території Закарпаття.
– Розміщення табору нелегалів в туристичному краї, який межує з чотирма країнами Європи, є однозначно хибним рішенням. Тому категорично виступав і виступаю проти розташування табору нелегалів на Закарпатті, – констатує Олег Гаваші. – Ми доклали значних зусиль, щоби наприкінці 2008-го року був закритий пункт у Павшині. Так само рішуче відстоюватимемо позицію щодо неможливості відкриття в майбутньому такого об’єкта. Тим більше, що попередній уряд і не мав наміру узгоджувати це питання з органами місцевого самоврядування. Обласна влада підтримує громаду, яка не бажає жити поруч з небезпекою.