Додати новий коментар

Обласний центр Закарпаття ще донедавна був містом, у якому спеціальні шкільні автобуси для дітей курсували регулярно і безкоштовно, ідея виділення для ужгород­ських школярів окремих автобусів зі спеціальними маршрутами виникла ще у 2-ій половині 90-их.

Тоді для цього міська влада орендувала в «АТП-12107» автобуси «Ікаруси» (так звані «гармошки»). Однак їх технічний стан уже тоді був жахливим. Відтак у 1998 році міські чиновники за гроші, котрі залишилися після проведення у місті протипаводкових робіт, купили для шкільних маршрутів від завода-виробника три нові «ЛАЗи». Ці автобуси і возили дітей містом до 2006 року. Особливо ці маршрути були корисні для школярів із віддалених мікрорайонів: Горян, Радванки, Дравець. Із приходом нової міської влади, зокрема і нового «старого» мера Сергія Ратушняка, ці автобуси якось непомітно зникли, як власне і шкільні маршрути. Нині два із цих «ЛАЗів» стоять на території КАТП у занедбаному стані, куди подівся третій – невідомо.

Ще кілька років тому в Ужгороді можна було помітити один шкільний автобус-«гармошку», котрий возив дітей із села Барвінок та мікрорайону Дравці на площу Ш. Петефі й назад. Однак нині цей маршрут також зник, а саму «гармошку» в «АТП-12107» вже порізали на металобрухт.

Автор матеріалу спробував дізнатися думку щодо теми шкільних автобусів в обласному центрі начальника управління освіти Ужгородської міськради Володимира Огара, однак він у час домовленої зустрічі терміново відбув на нараду до одного із дитсадків. Утім, один із пра­­цівників управління у не­офіційній розмові підтвердив, що в Ужгороді нині дійсно немає шкільних автобусів, бо у місцевої влади нібито відсутні гроші на їх утримання. Також працівник додав, що, за його даними, до Ужгорода із навколишніх сіл доїжджають щонайменше 1500 учнів, які ще донедавна були забезпечені шкільним транспортом, а нині мусять їхати на загальному.

Тішить тільки те, що нині в Ужгороді більшість дітей навчаються недалеко від своїх шкіл. Однак нестача місць у дитсадках свідчить, що у найближчі кілька років так само може бракувати їх і для учнів у школах. І тоді батьки будуть змушені давати дітей не до найближчих ЗОШ, а туди, де буде можливість. До речі, така ситуація в обласному центрі склалася в 90-их роках – наприклад, жителі Нового району віддавали своїх чад до шкіл ближче до центру, бо єдина тутешня школа № 19 не вміщала їх усіх. Тоді діти їздили на шкіль­них автобусах. Як бачимо, нинішньому поколін­ню учнів щастить менше – возити їх безкоштовно теперішня ужгородська влада поки не бажає.

Ярослав ГУЛАН "Старий Замок "Паланок". Фото автора