Додати новий коментар

Днями у приміщенні Львівського музею історії релігії відкрилася виставка живопису Шандора Зіхермана, присвячена 75-річчю від його дня народження. Виставка відбувається за сприяння Всеукраїнського єврейського благодійного фонду “Хесед-Ар’є” у рамках фестивалю єврейської культури .

Шандор Зіхерман – єврейський художник угорського походження, родом із Закарпаття. Член Спілки художників Угорщини і Товариства угорських скульпторів. Його виставки відбувалися в Угорщині, Австрії, Німеччині, Бельгії, Франції, Данії, Португалії, Росії та інших країнах. В Україні його перша виставка була в 2006 році, в Мукачевому, потім були виставки в Ужгороді та Києві. У Львові виставляє свої робити вже вдруге – перша виставка була цього року в галереї мистецтв “Primus”.

Життя художника таке ж яскраве, як і його полотна. Народився митець 6 квітня 1935 року в Ужгороді, який тоді ще був у складі Угорщини. У 1952 р, не маючи мистецької освіти, починає займатися живописом, знайомиться з представниками закарпатської школи живопису , зокрема з Й. Бокшаєм, творчість якого мала великий вплив на молодого митця.

З 1953-го до 1956-го служить у лавах Радянської армії. Зіхермана відсилають в Туркестан (сучасні республіки Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан), культура і природа якого знайшли відображення у творчості художника.

У 1958 р. вступає до Львівського інституту прикладного і декоративного мистецтва (тепер – Львівська національна академія мистецтв) на факультет монументально-декоративного живопису. Але адміністрації інституту не подобалася творчість студентів, котра не вписувалася в рамки обов’язкового тоді соцреалізму. Коли з інституту за “формалізм” відрахували весь четвертий курс, молодому Шандору радять шукати новий навчальний заклад, бо його чекає така ж доля, як і його колег-старшокурсників.

Тому Шандор Зіхерман переводиться у Ленінградське вище художньо-промислове училище імені В.Мухіної на другий курс відділення монументального мистецтва, яке успішно закінчує у 1964 році.

Шандор Зіхерман напівжартома називає себе мандрівним художником. “Я побував майже в усіх республіках тодішнього Союзу, крім Грузії, Вірменії та Киргизстану, – розповідає він. – І не просто проїздом, як турист, я там жив досить довго”. Часто художник приїздив і на рідне Закарпаття – зібрати матеріали для картин і просто відпочити… У 1989 році переїжджає на постійне проживання до Будапешта, але це не заважає йому мандрувати далі – незважаючи на свій похилий вік і сиву бороду, митець зберіг юнацьку, навіть дитячу невгамовність і цікавість до всього нового.

Якщо хтось візьметься визначати, в яких жанрах і стилях працює художник, зіткнеться з важким завданням, оскільки Зіхерман не обмежений у своїй творчості жодними рамками. Він творить як художник і скульптор, працює в жанрі мозаїки і фрески, займається відливанням медалей і тче гобелени. Серед його творів – класичні пейзажі та портрети, авангардні композиції, помітний також вплив кубізму, футуризму, постімпресіонізму… Коли автора питають, звідки така різноманітність у стилях і напрямах, він жартує: “Якби я постійно працював у стилі імпресіонізму та постімпресіонізму, як в 50-х роках, то я вже давно б з нудьги повісився. Неможливо писати Карпати так, як Росію, Сибір, а Льодовитий океан – як Туркменістан. Якщо я беруся за новий твір – відразу закладаю, що він буде особливим, що чимось відрізнятиметься від інших. Я, коли тільки починав займатися мистецтвом, дав собі слово, що ніколи не малюватиму ікон і портретів можновладців, і цього дотримуюся досі. В іншому я не буду себе обмежувати”.
У правдивості цих слів можна переконатися, відвідавши виставку художника, яка триватиме до кінця серпня