Додати новий коментар

Директор рекламної агенції “Калейдоскоп” Тетяна Мясковська люб’язно погодилась надати інтерв’ю журналістам газети "Вся закарпатська правда".

- Нам відомо, що ви є головою організації захисників тварин «Допоможи другу». Чим наразі займається організація?

- Організація від самого початку свого створення, а саме з 2006 року, займається одним і тим самим: лікує, стерилізує, підбирає, підгодовує безпритульних собак. Говорити про те, що це можна викласти в сімох пунктах, тобто, наприклад, що ми вчора підібрали п’ять тварин, а сьогодні ми підібрали одну тварину - так не можна, тому, що ми вирішуємо ці питання по мірі їх надходження. Це є робота не одного дня, а постійна, тому що це невирішене питання і, більше того, мені здається, що вирішити самотужки його нам не вдасться. Наші можновладці не вбачають в такій ситуації нічого страшного. Саме тому з’явилась організація «Допоможи другу», яка, наголошую, покликана виправити, а не є причиною даного явища і намагається самотужки вирішити результати бездіяльності влади протягом років. Саме тому впродовж нашої діяльності подавалась велика кількість звернень в різні інстанції, в тому числі і в мерію Ужгорода з метою вирішення цієї проблеми.

- Ці інстанції Вам допомагали?

- Жодного разу. Окрім того, що у мене є відповіді від Президента України, тому що я зверталась безпосередньо до нього, до прем’єр-міністра, до пана Литвина, і отримала відповіді, правда з відпискою, щоб вирішували ці питання на місцевому рівні. Хочу сказати, що звернення були підготовлені і пану Ратушняку; неодноразово подібні звернення надсилались і в генеральну прокуратуру України, з приводу жорстокого поводження з тваринами, і Президенту громадської організації Інституту сучасних проблем України, і у природоохоронну прокуратуру… Робота ведеться постійно, і сказати те, що вона колись зупинялась, може лише та людина, яка хоче це написати і когось облити брудом.

- Жінка в бізнесі – досить рідкісне явище на Закарпатті. Чи важко вам було розпочинати свою кар’єру?

- По перше, я б не сказала, що це настільки рідкісне явище. Я співпрацюю з великою кількістю жінок у бізнесі, політиці, громадському житті. Якщо говорити про бізнес, важко чи ні… ви знаєте, я б розбила це питання на дві частини. Перша: чи мені хтось допомагав? - Ні. Я приїхала в Ужгород у 18 років. Починала свою кар’єру на заводі «Електродвигун» (працювала у третю зміну). Через 2 роки вступила на вечірній факультет університету. Наступним місцем роботи був київський «Бліц-Інформ», де починала із звичайного агента по передплаті видань. Через 3 роки постало питання про те, що «Бліц-Інформ» вирішив відкрити філії по всій Україні.
Але цікавинка була в тому, що з 29 регіональних представників тільки небагатьох залишили як директорів, серед них була і я. Потім прийшов період, коли змінилось керівництво, з яким мені стало нецікаво працювати. В цей момент приїжджає зі Львова мій давній знайомий по “Бліц-Інформу”, пропонує стати партнером і відкрити проект “Афіша Закарпаття”. Суть партнерства практично зводилась до того, що він надає мені консультації, а я повністю реалізовую все на місці. З часом зрозуміла, що “Афіша Закарпаття” для мене - це вже пройдений етап. Я бачила свій розвиток у тому, щоб створити рекламну агенцію. У 2006 році започаткувала рекламну агенцію “Калейдоскоп”. Для цього потрібно було мати силу і волю.

- Чи Ви заявляли офіційно про свою участь у виборчих перегонах?

- Офіційно ніде не говорила, що планую балотуватися на посаду міського голови. З цього приводу не може бути ніяких заяв, тому, що ще не розпочалася передвиборча кампанія. Можу лише сказати, що одну спробу я вже робила, отже друга не виключена.

- Яка Ваша програма? Яка команда, хто Вам допомагає?

- По перше, мою програму було представлено ще в 2006 році, яку було визнано однією з кращих в Ужгороді. При чому визнано опонентами. Мене дивує, що знаходяться люди, які готові давати оцінку певним речами, але не ознайомилися з програмою в цілому. В дев’яти пунктах із десяти говорилося, що «Ужгород – для кожного ужгородця». І всі ці пункти були направлені на вирішення вже існуючих проблем, які, до речі, не зникли і на сьогодні. Програма на сьогодні вдосконалена, доповнена під реалії, з урахуванням економічної кризи, з урахуванням потреб різних верств населення. Починаючи з 2006 року я і моя команда постійно ведемо роботу в даному напрямку. Ясна річ, що команда є: це і депутати, і люди, які є професіоналами в тій чи іншій сфері, які мають підготовлені програми по тих чи інших напрямках. Говорити про те, що можна йти на вибори не маючи команди однодумців – це, по меншій мірі – авантюра. Для реалізації тих пунктів програми, про яку ти заявляєш – потрібна підтримка професіоналів, якщо ти дійсно сподіваєшся втілити їх у життя. Я – командний гравець.

- З якою метою ви ідете на посаду мера? Які помилки діючого мера Ви б виправили в першу чергу?

- Те гасло, яке було на минулих виборах, воно і зараз висловлює мою чітку позицію – «Ужгород для кожного ужгородця». Не для мене, не для мого оточення, не для купки багатіїв, а саме для кожного ужгородця. А тому доведеться вирішувати саме ті проблеми, які не влаштовують, в першу чергу, мешканців міста. Якщо говорити про те, що не влаштовує – достатньо вийти на вулицю і запитати пересічного перехожого, щоб почути відповідь.

- Кому Ви симпатизуєте з кандидатів, а кому ні? З ким Ви готові співпрацювати?

- На жаль, (особливо з прийняттям рішення Верховної Ради з приводу того, кандидати на посаду міського голови має рекомендувати партія) посада міського голови стала політичною. А у політиці не існує поняття «симпатія». У політиці існує поняття доцільності. Я буду співпрацювати з кожним, чия робота, на моє переконання, буде корисною для блага ужгородців, незалежно від їх політичних уподобань.

- Як Ви оцінюєте свої шанси стати мером Ужгорода?

- Якби їх не було, то я б не мала намірів на повторну спробу.

- В публікації одного із закарпатських видань (clipnews) вас звинувачують що 10 000 доларів (там зазначена саме така сума), витрачених на біл-борди нібито були виділені вам на допомогу безпритульним тваринам. Як Ви можете це прокоментувати?

- Крім сміху – це ніяких емоцій не викликає. Самі розумієте, що коли мова іде про постійне лікування, стерилізацію, харчування собак – все це вимагає грошей, постійних внесків волонтерів організації, в тому числі і моїх. Якщо говорити про біл-борди, хочу сказати наступне – це викликає в мене здивування з приводу професійної підготовки журналіста. Як можна оприлюднювати речі, які не є підтвердженими. Якщо ви говорите про кошти, які отримала громадська організація, то скажіть будь ласка хто, кому, скільки і коли дав, де є рішення міськради, міськвиконкому і т.д. Це дуже елементарно перевірити. Так, було клопотання, з приводу того, щоб дане питання було вирішене на рівні міської влади. Але кошти не виділялися жодного разу. Я розумію, що міська влада хотіла б, щоб хтось відремонтував вулиці, тротуари, хтось вирішив питання санітарно-епідеміологічної ситуації в місті, в тому числі і з безпритульними тваринами. Тоді виникає закономірне питання – а куди витрачаються кошти наших з вами податків? Так давайте може про це поговоримо? Якщо це є проблема міста (до речі – дуже серйозна проблема, тому, що коли ми говоримо про безпритульних тварин, ми не лобіюємо інтереси тільки тварин, ми наголошуємо, що існує велика кількість покусаних людей і зграї собак на вулицях вже просто загрожують життю мешканців) - то, хіба цього є недостатньо, щоб зайнятися цим впритул, розглянути питання про фінансування, закласти в бюджет кошти, зібрати круглий стіл з волонтерами, громадськими організаціями? Отже, ця некомпетентність з боку журналіста – дивує.

- Чи були подібні звинувачення на вашу адресу раніше?

- В такому викладі - ні. Мені зрозуміло – чому вони з’явились саме зараз. А тому ми готуємо позов до суду на сайт. Я вважаю, що зачеплена моя честь і ділова репутація. Я і волонтери витрачали свої власні кошти для вирішення проблеми всього міста. Ми не отримали ні копійки і ніхто не планував нам їх давати. Чому я маю ці звинувачення на свою адресу вислуховувати? Раніше були звинувачення іншого характеру, казали, що «радше б вона ці гроші витратила на дітей». Для тих, хто опікується дітьми – говорю: “Я допомагаю в міру своїх можливостей і дітям. Вже роками співпрацю з родинним будинком «Нова сім’я». І не тому, що в мене багато грошей, просто я вважаю, що людина, яка чогось досягла в житті, зобов’язана допомогти комусь іншому в міру своїх можливостей”.

- Чи були у Вас конфлікти з Сергієм Ратушняком, які могли спричинити такі негативні відгуки, з чим ви це пов’язуєте?

- Конфліктів не було. Більше того, я сподіваюся, що дана стаття - це результат некомпетентної роботи людей, які працюють на нього, без його відома. Сподіваюсь, що Сергій Миколайович розбереться з ними ще й сам, оскільки він діючий мер і обирався не один раз, тож переконана, знає, що будь-які подібні звинувачення потрібно підтверджувати документально. Я не думаю, що людина такого рівня опустилась би до того, щоб просто, через сайт, виносити недостовірні дані, когось в чомусь звинувачувати, розуміючи, що це за собою тягне (в тому числі, як я вже і сказала у судовому вимірі). Розуміючи, що в політиці (як і в бізнесі) не існує “чоловіків та жінок”, усе ж в глибині душі сподіваюсь, що Ратушняк, попри все, не втратив чоловічої гідності...

На останок хочеться зазначити, що це вихована, м’яка та інтелігентна жінка, яких бракує нашому політикуму. Сподіваємося, що такій освіченій і успішній людині не завадять ніякі брудні публікації .