Додати новий коментар

12 серпня в «Нових районах» Ужгорода почалося втілення в життя нового «проекту». За 4,7 мільйона гривень наших грошей мерія вирішила звести проспект №2. Без особливих попереджень та нарад з громадськістю влада перекрила рух на перехресті вулиць Легоцького-Заньковецької-Тлехаса, а фірма-забудовник загнала туди, екскаватори, трактори й важку артилерію вантажівок й перетворила мирні спальні райони в руїну. При чому коли закінчаться роботи й громадяни возрадуються від проспектної величі – невідомо нікому.

Згідно з проектом, що визрів у нетрях мерії на перехресті Легоцького-Заньковецької-Тлехаса для покращення руху з’явиться кільце (на кшталт подібних біля П’яного базару та площі Дружби Народів тощо) діаметром 16 метрів. Виключно заради блага жителів біля будинків 17 та 21 на вулиці Легоцького замість сякої-такої зеленої зони виростуть… дві великі парковки автомобілів, а поряд із 15-м будинком розміститься нова автобусна зупинка. Дорога розшириться і складатиметься з 4 смуг. Щоб краянам зручніше було дихати машинними випарами від автівок у русі та тих, що припарковуються на стоянку, вздовж тротуарів установлять по 30 лавиць і ліхтарів. А щоб тусовочній молоді було куди викидати пляшки з під пива та пакетики від чипсів – 40 урн. Єдиним безсумнівним плюсом даного проекту стане насадження обабіч дороги більше 50 дерев: з правого боку – сакури, з лівого – ясени та платани. Втім поки дерева приймуться і виростуть – пройде чимало часу. Ще одним міражем є чутки про фонтан, втім у офіційній інформації це диво цивілізації не фігурує. Загалом загальна розрита і окультурена площа проспекту має сягає 600 квадратних метрів.

Втілювати в життя «проект» має товариство «Праймінвестбуд» і закінчити перший етап робіт (освоївши 3 млн. грн.) заплановано вже до кінця листопада. Щодо компанії-виконавця, то вона не може викликати поваги хоча б тому, що в інтернеті про неї не сказано ні слова: лише назва, яка занесена в офіційний реєстр підприємств України. При чому інформація про фірму (яка має бути подана на вимогу) відсутня. Щодо термінів здачі, то навіть зважаючи на активні темпи робіт слабо віриться в те, що красень-проспект виросте з нічого за три місяці.
Поки що ж містянам доводиться скакати над рівчаками, та протискатися між важкою будівничою артилерією. А щасливим мешканцям Легоцьокго затикати вікна і вуха від постійного шуму. Через блокаду перехрестя змінено рух деяких автобусних маршрутів (№3, 7а, 8, 10, 10а, 14, 21, 25, 27). Тепер маршрутки таксі замість Легоцького прямують вулицею Достоєвського. Зупинки «базар на Легоцького» перенесли на перехрестя Заньковецької та Достоєвського, при чому ні про які облаштування мова не йде, хоча немає в житті нічого постійнішого, ніж «тимчасовість». Та й стан дороги на «тимчасовій» ділянці – бажає бути кращим – вже не один марштурник висловився про це незлим тихи словом.

На фоні цього майбутнього щастя від нового проспекту і теперішнього гармидеру і розрухи виникає кілька запитань.
По-перше, чи настільки актуальним був зараз цей проект і чи не краще було б гроші використати в інших напрямках? Адже кожен ужгородець скаже: новий проспект – не найбільш нагальна проблема міста. Втім біда в тому, що нагальні проблеми вирішувати складно і вирішення передбачає прозору витрату коштів. А тут мерія вбиває двох зайців: і ніби добру справу робить, і бали собі додає перед виборами.
Друге питання: чи дізнавалися в мешканців вулиці Легоцького їхні побажання, чи питалися дозволу руйнувати зелену зону біля будинків (нехай і плюгавеньке, але плодове деревце, вважаю, краще, ніж паркінг). Тобто мерія планує витратити майже 5 мільйонів громадських грошей, але громаду вона й не питається… І цікаво, якщо зміняться обличчя очільника міста та представників мерії – з кого тоді ми спитаємо, якщо проект проспекту №2 провалиться, або не буде доведений до кінця?
Третє питання – риторичне. Досить подивитися на проспект №1 (проспект Свободи): відремонтований у 2008 році, він зараз перебуває в жахливому стані. З неоковирних скульптурок пооблізала фарба, ліхтарі й смітники пошкоджені, у неналежному стані перебувають газони. Але зовнішній вигляд – то ще пів біди. А заглянувши у двори, можна побачити, дійсно, катастрофічну ситуацію: купи сміття, занедбані під'їзди, непрохідні болота не засихають навіть у спеку. Двори нагадують джунглі не тільки брудом – кущі тут давно не обрізали, а в темряві можна спіткнутися за купи звалених гілок. Невже це чекає і новий проспект? Невже і він буде обставлений з подібним несмаком і прикрашений звірятами з фільмів-жахів?
Знайомий архітектор та скульптор, котрий виконує проектні замовлення та втілює в життя свої дітища навіть у столиці, запевняє, що такий кошторис на таку площу навіть у Києві вважатиметься трохи завищеним. До того ж висловлює впевненість, що детально проекти наших проспектів не обговорювалися – це така собі імпровізація (адже навіть тротуарну плитку на перший проспект підбирали нашвидкоруч). До того ж якісний проект і його втілення, на думку експерта, котрий, на жаль, побажав залишитися інкогніто, мав би займати принаймні рік.
Отож можемо констатувати, що в Ужгороді таки буде новий проспект. Інше питання – коли, ще інше – настільки якісний, ще інше – чи не прикро буде містянам гуляти в світлі прожекторних ламп по сухій брукцівці проспекту, а повертатися в свої неосвітлені, замурзані, зарослі чагарниками двори. І на останок: трохи далі за проспектом, на пустирі неподалік ЗакДУ має вирости Льодова Арена. Проект віддали на відкуп інвестору, котрий планує витратити за все про все трохи більше 7 мільйонів, але отримуватиме прибутки! Мерія ж наші гроші закопала в проспект…