ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Додати новий коментар

    28 березня 2024 четвер

    Журналісти з Чернігова в захваті від поїздки по Закарпаттю

    66 переглядів
    Чернігівські журналісти мандрували по чарівному Закарпаттю

    Кому випало щастя побувати восени на Закарпатті, той не забуде цього краю ніколи! Почуття, що виникають від сприйняття природної краси у поєднанні з чудовими творіннями людських рук о цій порі особливо переповнюють враженнями.


    Різнобарв'я гірського ландшафту, красуні-смереки, стрімкі гірські потоки, охайні сільські будиночки, унікальна архітектура міст, особливо ж, замки, і врешті-решт привітні закарпатські господарі - все разом дарувало піднесений настрій...

    Щоб дістатися до села Чинадієво (Мукачівський район Закарпатської області) групі чернігівських журналістів довелося провести більше 16 годин у дорозі, але комфортабельний автобус та гарна компанія допомагали впоратися з відстанню у понад тисячу кілометрів. Закарпатський край зустрів чистим гірським повітрям. А місцеві господарі почастували знатною сливовицею (сливовий бренді) та смачними наїдками місцевої кухні.

    Отже, мандрівки таємничими замками, вуличками старовинних міст, територією заповідника, де відновлюється поголів'я оленів, - все це було і все це залишиться в пам'яті назавжди.

    Замки, де живе любов

    Першим був «Замок двох сердець» (він же - Чинадієвський замок Сент-Міклош). Закарпатські художники Йосиф Бартош та його дружина Тетяна Петричко уже декілька років самотужки піднімають з руїн найромантичніший замок середньовічної доби, який пан Йосиф узяв в оренду на 49 років. Коли митець у 2001 році звернувся з таким проханням до місцевих депутатів, йому хоч і пальцем біля скроні не крутили, але... дозволили.
    Пан Бартош реставрує замок за власний кошт. Гроші на це подружжя збирає, продаючи свої картини, а ще звертається по допомогу до різних міжнародних фондів. Зараз митець сподівається виграти грант Євросоюзу. Мабуть, небезпідставно, адже його добре знають у Європі, але мало - в Україні. Українська ж влада упродовж 10 років виділила «аж» 8000гивень...

    З якою любов'ю пан Йосиф розповідає про цей замок, його минуле й майбутнє, треба почути. З 13 кімнат уже декілька відреставровано. Відтворено стиль і навіть колір - темно-червоний, як це було колись. Повністю перекрито дах, але більша частина замку ще потребує багато праці й коштів.
    «Перша згадка про замок датується 1450 роком, - розповідає Йосиф Бартош.
    Споруда має свої легенди, історії, потаємні ходи, аномальні явища й таємниці...»

    Заходимо у велику простору кімнату на другому поверсі: «Це - спальня найвидатнішої особи, яка володіла цим замком, - Ілони Зріні, - продовжує розповідь наш гід. - Саме тут вона таємно зустрічалася зі своїм коханим...».
    Ілона - хорватська княжна, яка володіла подібними маєтками в інших частинах Європи. Рано залишилась вдовою з двома дітьми, й коли їй було 39 років, в неї закохався трансильванський князь Імре Текелі. І байдуже, що князь був молодший за неї на 14 років. Кохання тривало упродовж усього їхнього, життя. Закохані таємно зустрічалися в Чинадіївському замку й мали змогу одружитися лише тоді, коли померла свекруха Ілони Зріні. Вінчались вони у замковій церкві в Мукачевому (зараз там проходять офіційні реєстрації шлюбів молодят - Авт.).

    Коли Імре Текелі пішов у похід, австрійська армія намагалась штурмом узяти інший замок Ілони - Мукачівський (Паланок. Але маленький гарнізон на чолі з Ілоною утримував фортецю неприступною два роки й вісім місяців! Уся Європа спостерігала за обороною замку. І недарма ворог (!) - австрійський генерал, який приймав капітуляцію замку, сказав, що Ілона Зріні - «не жінка, а переможений полководець».
    Далі доля обійшлася з нею жорстоко. Австрійці відібрали дітей та виховували їх у своїх притулках, Ілону ж відправили до монастиря. Покарання з нею відбував й Імре Текелі...

    У спальні Чинадіївського замку - лише портрети двох людей. І руїни... Зате багато світла й дуже добра аура.
    «Ми хочемо відновити спальню і в майбутньому використовувати замок, як готель для молодого подружя. Нехай дізнаються тут про велике кохання, яке б виховувало справжні почуття, відповідальність, високу гідність, - каже художник. Вірю, що це невдовзі буде реалізовано, як і відновлено увесь палац».

    Додому

    Наша нетривала подорож закінчилася в Мукачевому. Дороги тут викладені бруківкою, центр міста вражає чистотою та доглянутими й відреставрованими фасадами. На центральній вулиці збереглося багато старих будинків, кожен з яких має своє обличчя.

    Поверталися на Чернігівщину з теплими спогадами, сувенірами та задоволенням від знайомства з чарівним Закарпаттям.

    Тетяна Леонова

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору