Додати новий коментар

Учора, 2 листопада, в залі Закарпатської ОДА влада області та представники УжНУ представили журналістам рішення щодо подальшої долі Карпат.

Саме 26 жовтня Палата регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи схвалила проекти Резолюцій і Рекомендації з питань сталого розвитку гірських регіонів Європи на прикладі Карпат. А через два дні, 28 жовтня, на пленарному засіданні 19 сесії Конгрес прийняв Резолюцію та Рекомендацію з цього питання.

Про головні питання, проблеми та подальші дії щодо покращення розвитку гірської системи Карпат, що були ухвалені представниками країн Європи, розповіли медійникам голова Закарпатської обласної ради, голова Міжрегіональної Асоціації «Карпатський Єврорегіон», член української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи Михайло Кічковський та декан географічного факультету УжНУ Степан Степанович Поп.

Як проінформували кореспондентів UA-Reporter.com, Конгрес закликав ЄС в рамках своєї майбутньої Дунайської стратегії присвятити розділ Карпатам, створити окрему програму «Карпатський простір» у рамках стратегії Східного партнерства та транскордонного співробітництва для надання підтримки завданням і виконанням Карпатської конвенції в масштабах усього гірського масиву, включаючи ті країни, які не є членами ЄС. Втілення в життя ухвалених рішень у значній мірі залежить від залучення фінансів, тобто інвестиції, ЄС та міжнародних організацій, аби розв’язати проблеми сталого розвитку Карпат, і, зокрема, Закарпаття. Це дасть можливість перетворити згаданий гірський масив в туристично-рекреаційний центр Європи.

Сьогодні, Закарпаття – це транскордонне серце України та її Західні ворота. Адже, для більшості закордонних туристів наша держава починається із Срібної Землі. Тому не потрібно забувати, що Закарпаття – сформований туристичний продукт, для подальшого розвитку якого та вирішення чисельних його проблем, зокрема, паводків, провалів ґрунтів, які стаються через підмивання ґрунтових вод, покращення соціального життя мешканців гірських районів тощо, потрібні інвестиції. Пам’ятати потрібно ще одне: тільки об’єднавши зусиллями можна врятувати Карпати, які є спільним домом для декількох європейських країн.

Як зазначив Михайло Кічковський, прийняті Конгресом Ради Європи за ініціативи української делегації документи відповідають визначеним Президентом України пріоритетам щодо забезпечення соціальної рівності, розвитку транскордонного і прикордонного співробітництва, кластерної моделі розбудови регіонів на основі їх сталого просторового розвитку. Адже, ефективний розвиток високогірних територій України є логічним елементом і продовженням реалізації програми Президента України «Україна для людей» та «Цілей Розвитку Тисячоліття - Україна».

Як розповіли на зустрічі, ухвалені документи щодо сталого розвитку регіону, до якого входять наші найближчі західні сусіди - Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія - стали вкладом у формування регіональної лідерської позиції, відповідають поточним пріоритетам Ради Європи та ЄС, демонструють значну політичну волю керівництва країн - членів Ради Європи, і, зокрема, української держави та регіональних влад щодо забезпечення добробуту населення регіону.

Нові рішення сприятимуть, насамперед, консолідації зусиль на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівнях у комплексному вирішенні екологічних і соціально-економічних проблем, гірських регіонів нашої держави та інших країн Європи; розвитку транскордонного співробітництва; досягненню нових домовленостей між урядами, міністерствами та відомствами країн Карпатського регіону; реалізації перспектив і можливостей залучення іноземних інвестицій з фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв’язання проблем Карпат; підвищенню добробуту населення високогірних територій України; підвищенню міжнародного іміджу нашої держави та її інтеграції в Європейське співтовариство.

Так, Конгрес Ради Європи у своїй Резолюції підтримав підсумкову декларацію Ужгородської міжнародної конференції «Сталий розвиток Карпатських гір та інших гірських регіонів Європи», яка відбулася в Ужгороді 8-9 вересня 2010 року, на основі якої і розроблялися проекти зазначених документів. Він підкреслив особливу роль, і значення місцевих і регіональних влад країн Карпатського регіону у реалізації Карпатської конвенції, необхідність здійснювати конкретну політику по боротьбі з соціальною ізоляцією в цих малонаселених районах, враховуючи при цьому проблеми міграції, особливо молоді, а також потребу стимулювати економіку й покращувати становище в сфері зайнятості.

Також Конгрес Ради Європи зазначив, що екологічна стабільність і сталий розвиток гірських регіонів не можуть бути досягнуті в ізоляції, а вимагають розширення і поглиблення транскордонного та міжрегіонального співробітництва. Регіональні органи влади повинні заохочувати транскордонне співробітництво і взаємодію територіальних громад, використовуючи досвід і найкращу практику в цій сфері. У зв’язку з цим було закликано місцеві та регіональні органи країн Карпатських гір зміцнювати транскордонне та міжрегіональне співробітництво, а також брати активну участь у роботі міжрегіональної асоціації «Карпатський Єврорегіон».

З метою координації макрорегіональних дій в гірському масиві Карпат, Конгрес пропонує організувати зустрічі високого рівня, в тому числі міністрів з різних напрямів (наприклад, з охорони навколишнього середовища, соціального забезпечення, регіонального планування, енергетики), а також місцевих і регіональних влад і громадянського суспільства.

Втілення цих та інших положень Резолюції і Рекомендації щодо сталого розвитку гірських регіонів на прикладі Карпат у практичну площину відкриває реальні перспективи залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв’язання проблем сталого розвитку Карпат, в тому числі їх української частини. Це принесе в майбутньому відчутний економічний та
соціальний ефект і стане відповіддю на потреби населення високогірних територій України, що дасть змогу поступово перетворити Карпати в туристично-рекреаційний центр Європи, сприятиме підготовці належної матеріальної бази для проведення в подальшому в Україні зимових Олімпійських ігор.

А щоб продемонструвати важливість Карпатських гір для нашого краю, журналістам продемонстрували фільм «Земля, наближена до неба».

На останок, Степан Поп відмітив, що Закарпатська територія є формуючою. Зокрема, має потужну в Європі гідромережу, яка, насамперед, залежить від стану наших лісів. Тому нагальним є питання, котре потрібно наразі вирішувати, – це планування розвитку територій українських Карпат.

Т. Горянка,
В. Попович